Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. Підвівшись на ноги, Яків вирушив до краю синів Сходу.
2. Незабаром він побачив у долині криницю, біля якої було три отари овець, які відпочивали біля неї, оскільки з тієї криниці напували овець. На отворі криниці лежав великий камінь.
3. Збиралися там усі отари, відкочували від отвору криниці каменя, напували овець і знову клали камінь на своє місце на отвір криниці.
4. Яків запитав пастухів: Брати мої, звідкіля ви? Вони ж відповіли: Ми з Харана.
5. Чи знаєте ви Лавана, Нахорового сина? – знову запитав він їх. Вони відповіли: Знаємо.
6. Тоді він запитав: Чи він здоровий? Вони ж відповіли: Здоровий. А ось і Рахиль, його дочка, йде з вівцями.
7. Яків сказав: Ще дня багато і не пора збирати худобу. Понапувайте овець та йдіть пасти.
8. Вони ж відповіли: Не можемо, доки не зберуться всі отари, та не відкотять каменя від отвору криниці – тоді й напоїмо овець.
9. Поки він розмовляв з ними, підійшла Рахиль з вівцями свого батька, оскільки була пастушкою.
10. Коли побачив Яків Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, та овець Лавана, брата своєї матері, то підійшов, відкотив камінь від отвору криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.
11. Після цього Яків поцілував Рахиль і вголос заплакав.
12. Яків розповів Рахилі, що він племінник її батька син Ревеки. Рахиль побігла й розповіла усе своєму батькові.
13. Як же почув Лаван вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч і, обнявши, поцілував та ввів його до своєї хати. Яків докладно розповів Лаванові про все.
14. Тоді Лаван сказав йому: Ти справді є моя кістка і моє тіло! Тож Яків пробув у нього місяць.
15. Після цього сказав Лаван Якову: Хіба через те, що ти мій родич, то повинен задарма працювати на мене? Скажи мені, скільки тобі платити.
16. У Лавана було дві дочки: старшу звали Лія, ім’я молодшої – Рахиль.
17. Лія мала хворі очі, а Рахиль була вродлива на вигляд і прекрасна обличчям.
18. Яків покохав Рахиль, тому сказав: Працюватиму в тебе сім років за Рахиль, твою молодшу дочку.
19. Лаван відповів: Для мене краще віддати її за тебе, ніж за якогось іншого чоловіка. Живи в мене.
20. Тож працював Яків за Рахиль сім років, які видалися йому, наче кілька днів, оскільки він її дуже кохав.
21. Нарешті Яків сказав Лаванові: Віддай мені мою дружину, аби я до неї увійшов, адже сповнився мій час.
22. З такої нагоди зібрав Лаван усіх людей тієї місцевості та справив весілля.
23. Коли ж наступив вечір, Лаван узяв свою дочку Лію, ввів її до Якова, і той увійшов до неї.
24. Лаван дав також своїй дочці Лії рабиню Зілпу за служницю.
25. Вранці виявилося, що то була Лія! Тож Яків сказав Лаванові: Чому ти мені таке вчинив? Хіба ж не за Рахиль я працював на тебе? Чому ти мене обманув?
26. А Лаван відповів: У нашій місцевості не заведено, щоби віддавати молодшу раніше від старшої.
27. Коли ж скінчиться тиждень з цією, то віддамо тобі ще й ту за працю, яку виконуватимеш у мене ще наступних сім років.
28. Яків так і зробив. Закінчився тиждень з Лією, і Лаван дав йому за дружину ще й Рахиль, свою дочку.
29. Своїй дочці Рахилі дав Лаван за служницю рабиню Білгу.
30. Увійшов Яків також до Рахилі й покохав Рахиль більше, ніж Лію. Так Яків працював у Лавана ще других сім років.
31. ГОСПОДЬ побачив, що Лія скривджена, тому відкрив її утробу. А Рахиль залишалася неплідною.
32. Лія завагітніла і народила сина; вона назвала його Рувимом, кажучи: Побачив ГОСПОДЬ моє приниження; тепер любитиме мене мій чоловік!
33. Знову завагітніла, й народила другого сина, і сказала: ГОСПОДЬ почув моє приниження, і дав мені ще й цього. Тому дала вона йому ім’я Симеон.
34. За деякий час завагітніла знову, і народила сина, сказавши: Тепер мій чоловік буде зі мною, адже я народила йому трьох синів. Тому й назвала його Левієм.
35. Завагітніла Лія ще раз, народила сина і сказала: Цього разу особливо прославлятиму ГОСПОДА! Тож дала йому ім’я Юда. І перестала народжувати.


Додати коментар


Захисний код
Оновити