Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. Тож Йосип прийшов і повідомив фараонові: Мій батько і мої брати, зі своїми вівцями і волами, а також з усім своїм майном прибули з ханаанського краю. Зараз вони перебувають у землі Ґошен.
2 Він узяв зі собою п’ятьох чоловіків своїх братів і представив їх фараону.
3. Фараон же запитав його братів: Яке ваше заняття? Вони відповіли фараонові: Раби твої – ми і наші батьки – пастухи отар.
4. Ми прибули, щоби жити на цій землі, – продовжили вони перед фараоном, – адже немає пасовиськ для овець твоїх рабів, оскільки в ханаанській землі сильний голод. Тому тепер благаємо: дозволь твоїм рабам поселитися в землі Ґошен.
5. Фараон сказав Йосипові: Твій батько і твої брати прибули до тебе.
6. Єгипетська країна перед тобою, тож посели свого батька і своїх братів на найкращій землі. Нехай живуть у землі Ґошен, а якщо знаєш, що є між ними здібні люди, постав їх наглядачами і за моєю худобою.
7. Йосип привів також свого батька Якова і представив його фараонові. Яків поблагословив фараона.
8. Фараон запитав Якова: Скільки років ти прожив?
9. Відповів Яків фараонові: Вік мого кочування – сто тридцять років. Роки мого життя були короткими та важкими й не досягають віку життя моїх батьків, тобто років їхнього подорожування.
10. Яків ще раз поблагословив фараона і вийшов від нього.
11. Тож поселив Йосип свого батька та своїх братів, надавши їм володіння на найкращій землі єгипетського краю, – в землі Рамсес, – як і наказав фараон.
12 І забезпечував Йосип хлібом свого батька, своїх братів і всю родину свого батька, в тому числі і малолітніх дітей.
13. Хліба не було в усій країні і лютував дуже великий голод. Були виснажені голодом і єгипетська земля, і ханаанські землі.
14. Йосип зібрав усі гроші, що були в людей єгипетської та ханаанської земель, за зерно, яке вони купували, й виділяв їм хліб. Ці гроші Йосип вніс до фараонового дому.
15. Коли ж закінчилися гроші в єгипетському краї і в ханаанському краї, то всі єгиптяни прийшли до Йосипа з проханням: Дай нам хліба; невже нам вмирати перед тобою через те, що закінчилися гроші?
16. А Йосип відповів: Якщо закінчилися гроші, то приганяйте вашу худобу; я даватиму зерно за вашу худобу.
17. Тож вони приганяли худобу до Йосипа, а Йосип давав їм хліб за коней, овець, волів і за ослів. Того року Йосип забезпечував людей хлібом за всю їхню худобу.
18. Але рік той закінчився. Наступного року люди знову прийшли до нього з проханням: Не хочемо приховувати від нашого пана, що ми не маємо вже ні грошей, ні худоби для нашого пана. Нам не залишається більше нічого перед нашим паном, хіба що лише власні тіла та наші землі.
19. Навіщо гинути нам і нашим землям перед тобою? Купи нас і наші землі за хліб. І станемо ми з нашими землями підневільними фараона. Дай нам насіння, аби ми залишилися при житті та не померли; та й землі наші не спустошаться.
20. Так Йосип скупив усю єгипетську землю для фараона; кожний єгиптянин продав своє поле, оскільки голод продовжував лютувати. З того часу земля стала фараоновою власністю.
21. Народ же він переселяв у міста, від одного краю Єгипту до другого краю.
22. Йосип не купив лише земель жерців, тому що священики отримували частку від фараона і жили з того паю, який виділяв їм фараон. Через те вони не продали своєї землі.
23. Після цього Йосип сказав народу: Ось я сьогодні купив вас і ваші землі для фараона. Нині даю вам насіння; тож засівайте землю,
24. а в жнива п’яту частину віддаватимете фараонові, а чотири частини будуть вам самим як для засіву поля, так і для їжі, вам та всім вашим родинам, щоб ваші діти мали що їсти.
25. Люди ж відповіли: Ти врятував нам життя; ми знайшли милість в очах нашого володаря, тому будемо фараоновими рабами.
26. Так Йосипом був виданий декрет відносно єгипетської землі, який чинний аж до сьогодні: п’ята частина врожаю належить фараонові, за винятком земель жерців, що не стали власністю фараона.
27. Що ж до Ізраїля, то вони оселилися в єгипетському краю, на землі Ґошен; вони успадкували її, намножилися і стали дуже численними.
28. Яків прожив у єгипетському краю ще сімнадцять років. Усього віку життя Якова було сто сорок сім років.
29. Наблизився день смерті Ізраїля. Тож він покликав свого сина Йосипа і сказав йому: Якщо я знайшов ласку в твоїх очах, то поклади свою руку під моє стегно і вияви щодо мене милість і справедливість: ти не поховаєш мене в Єгипті,
30. але я лежатиму з моїми батьками! Ти винесеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці. Йосип відповів: Я виконаю твоє прохання.
31. Поклянися мені! – Сказав Яків. – І той поклявся батькові. А Ізраїль вклонився на узголів’ї постелі.


Додати коментар


Захисний код
Оновити