Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. І Йосип, припавши до обличчя свого батька, плакав над ним і поцілував його.
2. Потім Йосип звелів своїм слугам-лікарям забальзамувати тіло свого батька, і лікарі забальзамували Ізраїля.
3. На це пішло сорок днів, бо саме стільки часу триває бальзамування. Єгиптяни оплакували Якова сімдесят днів.
4. Як скінчились дні його жалоби, Йосип звернувся до придворних фараона зі словами: Якщо я знайшов милість у ваших очах, передайте фараонові мої слова:
5. Мій батько взяв з мене клятву, говорячи: Ось я вмираю. Поховай мене в гробниці, яку я собі приготував у ханаанському краї. Тому дозволь мені піти й поховати мого батька, і я повернуся.
6. Фараон відповів: Іди, поховай свого батька саме так, як він тебе заприсягнув.
7. І пішов Йосип, щоб поховати свого батька. З ним також пішли усі придворні фараона, вельможі його дому та всі вельможі єгипетського краю.
8. Пішли всі домашні Йосипа, і його брати, уся родина його батька. Лише своїх дітей, а також своїх овець і своїх волів залишили в ґошенській землі.
9. Їх також супроводжували колісниці та вершники, так що утворилася дуже велика процесія.
10. Вони прийшли до току Атада, що за Йорданом, і там оплакували Якова дуже великим і сильним голосінням. Там справив Йосип за своїм батьком семиденну жалобу.
11. Коли ж побачили мешканці ханаанського краю жалобу на току Атада, то сказали: Це велика жалоба для єгиптян. Саме тому те місце за Йорданом названо: Авел-Міцраїм, тобто Жалоба Єгипту.
12. Отож, сини Якова зробили йому так, як він їм заповів.
13. Його сини перенесли батька до ханаанського краю і поховали його в печері на полі Махпела, що навпроти Мамре, – на полі яке придбав у власність Авраам у Ефрона-хетейця.
14. Після похорону свого батька Йосип повернувся до Єгипту. Повернулися він і його брати та всі, що ходили з ним ховати його батька.
15. Побачили брати Йосипа, що їхній батько помер, та й сказали: А що як Йосип затаїв на нас зло і захоче відплатити нам за все лихо, яке ми йому заподіяли?!
16. Тому вони послали сказати Йосипові: Твій батько перед своєю смертю заповів, кажучи:
17. Так скажіть Йосипові: Прости злочин твоїх братів та їхній гріх, оскільки вони дійсно заподіяли тобі зло. Тому тепер прости провину рабів Бога твого батька. Йосип плакав, коли йому це говорили.
18. Тож його брати особисто підійшли до Йосипа, впали перед ним долілиць і сказали: Ось ми – твої раби.
19. Та Йосип промовив до них: Не бійтеся! Хіба ж я можу бути замість Бога?
20. Ви замислювали проти мене зло, однак Бог повернув це на добро, аби сталося так, як є сьогодні: прогодувати численний народ.
21. Тому не бійтесь, – я утримуватиму вас і ваших дітей. Він потішив їх, промовляючи до них доброзичливо.
22. Йосип і вся родина його батька залишилися в Єгипті. Всього Йосип прожив сто десять років.
23. Йосип побачив Єфремових дітей аж до третього покоління. Також і діти Махіра, Манасіїного сина, народилися на коліна Йосипа.
24. Прийшов час, і Йосип сказав своїм братам: Я вмираю, але Бог неодмінно відвідає вас, і виведе вас з цієї землі у Край, який Бог з клятвою пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову.
25. І Йосип взяв від синів Ізраїля клятву, кажучи: Бог неодмінно відвідає вас, а ви заберете звідси мої кості.
26. Йосип помер у віці ста десяти років. Його забальзаму¬вали і поклали його в труну в Єгипті.


Додати коментар


Захисний код
Оновити