Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1.  Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів та інших тварин, що були з ним у ковчезі. І навів Бог вітер на землю, і зупинився рух води.
2.  Джерела безодні й загати небесні закрились, – і дощ перестав падати з неба.
3.  Вода почала спадати й сходити з-над землі. По закінченні ста п’ятдесяти днів вода почала відступати.
4.  Сьомого ж місяця, сімнадцятого дня місяця ковчег зупинився на Араратських горах.
5.  Відступаючи, вода сходила аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця показалися вершини гір.
6.  По закінченні сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке колись зробив,
7.  і випустив крука. Той відлітав і прилітав, доки не висохла вода на поверхні землі.
8.  Тоді випустив голубку, щоби дізнатись, чи зійшла вода з поверхні землі.
9.  Та голубка, не знайшовши місця для спочинку, повернулася до ковчега, бо вода ще вкривала поверхню усієї землі. Ной, простягнувши руку, узяв її і впустив до себе в ковчег.
10. Почекавши ще сім наступних днів, він знову послав голубку з ковчега.
11. Під вечір голубка повернулася до нього, – і ось у її дзьобі молоденький оливковий листочок. Таким чином Ной дізнався, що вода з-над землі зійшла.
12. І, почекавши ще сім днів, знову послав голубку. Вона вже більше до нього не повернулася.
13. На шістсот першому році, першого дня першого місяця зійшла вода з-над землі. Тож, розібравши покрівлю ковчега, Ной побачив, що вже підсохла поверхня землі.
14. А другого місяця, двадцять сьомого дня земля висохла.
15. Тоді промовив Бог до Ноя:
16. Вийдіть з ковчега ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів!
17. І все живе, що з тобою, кожну істоту – з птахів, тварин, усіх плазунів, що повзають по землі, – виведи зі собою. Тож наповнюйте землю: намножуйтеся і ставайте численними на землі.
18. І вийшов Ной, а з ним його сини, дружина та дружини його синів.
19. Вийшли також усі живі істоти: всі тварини, плазуни, птахи, – все, що рухається по землі за своїми родами – всі вийшли з ковчега.
20. Після цього збудував Ной жертовник ГОСПОДЕВІ. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
21. І почув ГОСПОДЬ приємний запах, і сказав ГОСПОДЬ у Своєму серці: Не проклинатиму більше землю через людину, бо з раннього віку серце людини має нахил до зла; тому більше не знищуватиму все живе так, як Я вчинив.
22. Надалі, у всі дні землі, сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч – не припиняться!


Додати коментар


Захисний код
Оновити