Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. Вся громада збунтувалась і підняла крик. Народ голосив і плакав усю ту ніч.
2. Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея та Аарона. Уся громада дорікала їм: Краще б ми повмирали в єгипетському краю, або в цій пустелі! О, якби ми повмирали!
3. І навіщо нас ГОСПОДЬ вводить у ту землю? Щоб там полягти від меча? Наші жінки й наші діти стануть здобиччю. Тому, хіба не краще нам повернутися в Єгипет?
4. І вони підмовляли один одного: Оберімо собі проводиря і повернімося в Єгипет!
5. Тоді Мойсей з Аароном упали на свої обличчя перед усією громадою ізраїльських синів.
6. А Ісус, син Навина та Халев, син Єфунея, – з тих, котрі оглядали землю, – роздерли на собі одяг,
7. і звернулися до всієї громади ізраїльських синів з такими словами: Край, який ми пройшли, щоб його оглянути, є дуже-дуже доброю землею.
8. Якщо вже ГОСПОДЬ виявив до нас прихильність, то і введе нас у цю землю. Він дасть її нам – землю, що тече молоком і медом.
9. Але не ставайте бунтівниками проти ГОСПОДА! Тож не бійтеся людей того краю, бо він для нас – пожива. Адже їхній захист відійшов від них, а з нами ГОСПОДЬ! Не бійтеся їх!
10 Проте вся громада закричала: Побити їх камінням! В цю мить у Наметі Свідчення всім ізраїльським синам об’явилася слава ГОСПОДНЯ.
11. І ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Доки цей народ зневажатиме Мене? До яких пір не довірятимуть Мені, незважаючи на всі ознаки, які Я вчинив серед них?
12. Уражу їх смертельною хворобою і позбавлю їх спадщини! А тебе учиню великим народом, численнішим ніж цей.
13. Але Мойсей сказав ГОСПОДУ: Почують єгиптяни, з-поміж яких Ти Своєю силою вивів цей народ.
14. І скажуть тим, що живуть на цій землі і які також чули, що Ти є ГОСПОДОМ для цього народу, оскільки Ти, ГОСПОДИ з’являтимешся йому віч-на-віч. Твоя хмара стоїть над ними і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.
15. Якщо Ти вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули вістку про Тебе, скажуть, розповідаючи:
16. Оскільки ГОСПОДЬ не зміг увести цей народ у землю, яку з клятвою їм пообіцяв, то знищив їх у пустелі.
17. Тож тепер, нехай прославиться Твоя сила, ГОСПОДИ, про яку Ти сказав, говорячи:
18. ГОСПОДЬ довготерпеливий і дуже милосердний; прощає беззаконня і переступ, хоча й жодним чином не залишає безкарним винного, віддаючи за беззаконня батьків дітям до третього й четвертого поколінь.
19. Тож, прости, будь ласка, гріх цьому народові згідно з великим Твоїм милосердям, як Ти прощав цьому народові від Єгипту й аж дотепер!
20. І Господь сказав Мойсеєві: Я простив за твоїм словом.
21. Однак, як живу Я, так ГОСПОДНЬОЮ славою сповниться вся земля!
22. Проте всі люди, які бачили Мою славу й Мої ознаки, які Я вчинив у Єгипті і в пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу,
23. таки не побачать краю, який Я з клятвою пообіцяв їхнім батькам! Жоден з тих, хто зневажав Мене, не побачить його!
24. Лише Халев, Мій раб, оскільки в нього був інший дух і він цілковито підкорився Мені, то Я введу його в край, в який він уже ходив, і його потомство успадкує його!
25. Через те, що амалик і ханаанець живуть у долині, завтра ви повертайте і йдіть до пустелі в напрямку Червоного моря.
26. І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея й Аарона, такі слова:
27. Доки ця лиха громада виступатиме проти Мене? Їхні скарги на Мене, нарікання ізраїльських синів, які вони висувають проти Мене, Я почув.
28. Скажи їм: Я живу! – слово ГОСПОДНЄ. Що ви сказали до Мого слуху, Я так і зроблю вам.
29. У цій пустелі поляжуть ваші тіла, в повній вашій кількості – всі що були пораховані від двадцяти років і вище, котрі нарікали на Мене.
30. Ніхто з вас не ввійде до краю, про який Я простягнувши Свою руку, поклявся у тому, що вас поселю, крім Халева, сина Єфуннея, та Ісуса, сина Навина.
31. Що ж до ваших дітей, про яких ви сказали, що вони стануть здобиччю ворогів, то Я їх уведу туди, і вони успадкують землю, якою ви знехтували.
32. А ваші тіла поляжуть у цій пустелі.
33. Тож ваші сини будуть мандрувати пустелею сорок років, спокутуючи вашу невірність, доки не перетворяться в порох ваші тіла в пустелі.
34. За кількістю днів, упродовж яких ви оглядали землю, сорок днів, рік за день будете нести покарання за вашу провину сорок років – рік за день. Таким чином ви зрозумієте Моє невдоволення.
35. Я, Господь, так сказав і дійсно так учиню з усією цією нікчемною громадою, яка повстала проти Мене! Вони будуть знищені в цій пустелі, тут вони повмирають!
36. Так само і ті чоловіки, яких послав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, розпускали погані чутки про землю, поводуючи цим нарікання на той край всієї громади;
37. всі ті люди, які розпускали погані чутки про землю, померли від пошесті перед ГОСПОДОМ.
38. Лише Ісус, син Навина, і Халев, син Єфуннея, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглядати землю.
39. Коли Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, люди дуже засмутились.
40. Вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми готові піти на те місце, про яке сказав ГОСПОДЬ, адже ми згрішили.
41. Але Мойсей сказав: Чому ви порушуєте веління ГОСПОДА? Успіху в вас не буде!
42. Не йдіть, оскільки немає з вами ГОСПОДА, і ви будете знищені вашими ворогами.
43. Там перед вами амаликитяни і ханаанці. Ви поляжете від їхнього меча, тому що ви відвернулися від ГОСПОДА і ГОСПОДЬ не буде з вами.
44. Але вони вперто вирішили піднятись на вершину гори, хоча Ковчег ГОСПОДНЬОГО заповіту і Мойсей не вирушили з посеред табору.
45. Амаликитяни ж і ханаанці, що мешкали в горах, спустилися й розгромили їх, і, переслідуючи, нищили їх аж до Хорми.


Додати коментар


Захисний код
Оновити