Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. У той час Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левія, й Датан та Авірон, сини Еліяба, і Он, син Пелета, сини Рувима,
2. повстали проти Мойсея. До них приєдналось ще двісті п’ятдесят чоловіків – ізраїльських синів, старійшин громади, радників на зборах, знатних мужів.
3. Вони об’єдналися проти Мойсея та Аарона і сказали: Годі вам! Адже вся громада – усі вони святі, і ГОСПОДЬ посеред них! То чому ви підноситеся над ГОСПОДНЬОЮ громадою?
4. Коли Мойсей це почув, то упав на своє обличчя.
5. і промовив до Корея та до всього його угрупування, говорячи: Уранці ГОСПОДЬ дасть знати, хто Його, хто святий і може наблизитись до Нього. Котрих Собі вибере, тим і дозволить наблизитись до Себе!
6. Зробіть ось що ти, Корей, і ви всі з його угрупування візьміть собі кадильниці
7. і завтра покладіть у них жару, а зверху покладіть у них ладану перед ГОСПОДОМ. Той чоловік, якого вибере ГОСПОДЬ, і є святий. Цього має бути достатньо для вас, сини Левія!
8. Далі Мойсей сказав до Корея: Вислухайте, прошу вас, сини Левія.
9. Хіба мало для вас, що Бог Ізраїля виокремив вас в ізраїльській громаді, аби наблизити вас до Себе і щоб ви могли звершувати служіння в ГОСПОДНЬОМУ Наметі й стояли перед громадою, щоб їй служити?
10. Він дозволив тобі, а з тобою і всім твоїм братам, синам Левія, наблизитись до Себе, а ви домагаєтесь ще й священства?
11. Адже ти і все твоє угрупування об’єдналися проти ГОСПОДА! Бо хто такий Аарон, що ви нарікаєте на нього?
12. Тож Мойсей послав щоб покликали Датана та Авірона, синів Еліяба. Але вони сказали: Ми не прийдемо!
13. Хіба не досить того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб вигубити нас у пустелі? Ти ще й хочеш володарювати над нами?
14. Насправді ж, ти не привів нас у землю, що тече молоком та медом, і не дав нам у посілість полів та виноградників? А може хочеш виколоти очі цим людям? Ми не підемо!
15. Мойсей дуже обурився і звернувся до ГОСПОДА: Не приймай їхньої жертви! У жодного з них я не взяв осла, і не вчинив нікому з них зла!
16 А Кореєві Мойсей сказав: Ти і все твоє угрупування завтра будьте перед ГОСПОДОМ – ти, вони і Аарон!
17. Усі візьміть свої кадильниці і покладіть у них ладану. Кожний нехай принесете свою кадильницю перед ГОСПОДОМ – двісті п’ятдесят кадильниць. Ти і Аарон також принесіть свої кадильниці.
18. Тож кожний узяв свою кадильницю, усі поклали в них вогню та насипали на нього ладану, і стали біля входу в Намет Свідчення разом з Мойсеєм та Аароном.
19. Корей зібрав проти них усе своє угрупування біля входу в Намет Свідчення. І ось усій громаді з’явилася ГОСПОДНЯ слава.
20. ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея та Аарона, кажучи:
21. Відійдіть від цієї громади і Я їх знищу в одну мить.
22. Але вони впали на свої обличчя, і сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Коли згрішить одна людина, то хіба Твій гнів мав би впасти на всю громаду?
23. І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова:
24. Звернися до громади і скажи: Відступіть з усіх сторін від наметів Корея, Датана та Авірона!
25. Тож Мойсей встав і пішов до Датана та Авірона, а за ним пішли ізраїльські старійшини.
26. І він промовив до громади наступні слова: Відійдіть від наметів цих негідних людей! Не доторкайтеся до будь-чого, що належить їм, аби вам не загинути за всі їхні гріхи!
27. Люди відступили від наметів Корея, Датана та Авірона довкола. Датан же і Авірон вийшли, і стали біля входів у свої намети разом зі своїми дружинами, своїми синами і їхніми дітьми.
28. А Мойсей сказав: З цього дізнаєтеся, що ГОСПОДЬ послав мене аби чинити всі ці справи, і з власної волі я не роблю нічого.
29. Якщо вони повмирають такою смертю, як усі люди, і коли їх спіткає доля всіх людей, то не Господь посилав мене.
30. Але коли ГОСПОДЬ зробить щось досі нечуване, і земля розкривши свої вуста, поглине їх та все, що їм належить, і вони живими зійдуть до шеолу, тоді знайте, що ці люди збезчестили ГОСПОДА.
31. І сталося таке: щойно він сказав усі ці слова, під ними розступилася земля…
32. Земля відкрила свою пащу і поглинула їх, їхні домівки й усіх людей, які були з Кореєм, та все їхнє майно.
33. Таким чином вони та все, що в них було, зійшли живими до шеолу, і земля їх покрила. Вони зникли з-посеред громади.
34. А весь Ізраїль, – усі ті, що були довкола них, – втікали від їхнього крику, говорячи: Щоб часом і нас не поглинула земля!
35. Тоді вийшов від ГОСПОДА вогонь і пожер тих двісті п’ятдесят чоловіків, які принесли в кадильницях ладан.


Додати коментар


Захисний код
Оновити