Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. Знову ізраїльські сини вирушили й отаборилися в степах Моава, за Йорданом, напроти Єрихона.
2. Коли Балак, син Ціппора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцям,
3. то моавітяни дуже злякалися народу, оскільки той був досить численним. Від вигляду ізраїльських синів Моава огорнув страх.
4. І сказали моавітяни мідіянським старійшинам: Тепер ця витага об’їсть усе, що довкола нас, як виїдає віл зелень на полі. В ту пору царем Моава був Балак, син Ціппора.
5. Він вирядив послів до Валаама, сина Беора у Петор, що над рікою, у краю синів його народу, аби покликати його, кажучи: Оце, з Єгипту вийшов народ, вкрив всю землю й оселився напроти мене.
6. Тому прийди, будь ласка, прокляни мені цей народ, бо він сильніший за мене. Може, мені вдасться розбити його і вигнати його з краю. Адже я знаю, що, кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого ти проклянеш, той буде проклятий.
7. Тож пішли моавські старійшини разом з мідіянськими старійшинами з подарунками в своїх руках за чаклунство. Прийшли вони до Валаама і переказали йому слова Балака.
8. Він же сказав їм: Переночуйте тут цю ніч, і я переповім вам те, що скаже мені ГОСПОДЬ. Таким чином князі моавські залишилися у Валаама.
9. Прийшов Бог до Валаама і запитав: Що то за люди в тебе?
10. А Валаам відповів Богові: Балак, син Ціппора, цар Моавський, послав їх до мене, сказати:
11. Ось, вийшов народ з Єгипту, і вкрив усю землю. Тому прийди і прокляни його мені! Можливо тоді я зможу його подолати у війні і прогнати його.
12. Тоді сказав Бог Валаамові: Не йди з ними і не проклинай цей народ, бо він благословенний!
13. Уставши вранці, Валаам сказав князям Балака: Повертайтесь у ваш край, бо ГОСПОДЬ не дозволяє мені йти з вами!
14. Тому князі Моавські встали й прийшовши до Балака сказали: Відмовився Валаам піти з нами.
15. Тоді Балак знову послав старійшин, але в більшій кількості й поважніших ніж були ті.
16. Вони прибули до Валаама і кажуть йому: Так говорить Балак, син Ціппора: Не затримуйся, благаю, і приходь до мене!
17. Адже я, дійсно, виявлю тобі дуже велику шану, і все, що скажеш мені, зроблю. Тільки прийди, прошу тебе, і прокляни мені цей народ!
18. Відповідаючи, Валаам і цим слугам Балака сказав: Хоча б Балак давав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказ ГОСПОДА, мого Бога, чинячи щось мале чи велике.
19. Проте, залишіться тут і ви цієї ночі, а я дізнаюся, що ГОСПОДЬ знову скаже мені.
20. Уночі Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо вже ці люди прийшли й кличуть тебе, то вставай і йди за ними, але чинитимеш лише те, що Я скажу тобі.
21. Тож Валаам, вставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов з князями Моава.
22. І ось спалахнув гнів Божий через те, що він пішов, а ГОСПОДНІЙ ангел став на дорозі, щоб зупинити його. Він їхав верхи на своїй ослиці, і двоє його слуг подорожували з ним.
23. Ослиця, побачивши ГОСПОДНЬОГО ангела, який з оголеним мечем у руці стояв на дорозі, то ослиця звернула з дороги і пішла полем. Тож Валаам, щоб повернути її на дорогу, почав бити ослицю.
24. Тоді ГОСПОДНІЙ ангел став у проході між виноградниками, де була огорожа з одного боку й огорожа з іншого боку.
25. Побачивши ГОСПОДНЬОГО ангела, ослиця притулилась до стіни й защемила ногу Валаама до стіни. Він же знову почав бити її.
26. ГОСПОДНІЙ ангел перейшов далі і став у вузькому місці, так що неможливо було обминути ні праворуч, ні ліворуч.
27. Ослиця побачила ГОСПОДНЬОГО ангела і лягла під Валаамом. Розлютившись, Валаам почав бити ослицю палицею.
28. І ось ГОСПОДЬ відкрив уста ослиці, й вона заговорила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє б’єш мене?
29. Валаам відповів ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Якби у моїй руці був меч, я б тебе зараз убив!
30. Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій ти їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Хіба є у мене звичай так з тобою чинити? Він же відповів: Ні.
31. І тут ГОСПОДЬ відкрив Валаамові очі. Він побачив ГОСПОДНЬОГО ангела, який стояв на дорозі, з оголеним мечем у своїй руці. Він схилився і впав долілиць.
32. А ГОСПОДНІЙ ангел каже йому: Чому ось уже втретє ти б’єш свою ослицю? Адже це я вийшов, щоб протистояти тобі, тому що твій шлях згубний переді мною.
33. Ослиця бачила мене і тричі уступала мені. Якби вона не звернула переді мною, я вже вбив би тебе, а її залишив би живою.
34. Валаам сказав ГОСПОДНЬОМУ ангелові: Згрішив я, оскільки не знав, що це ти стояв навпроти мене на дорозі. Тепер же, якщо це тобі не подобається, я повернуся до себе!
35. Але ГОСПОДНІЙ ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Однак говоритимеш тільки те, що я скажу тобі. І Валаам пішов з князями Балака.
36. Коли Балак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до міста Моав, розташованого на кордоні понад Арноном, на самому кордоні краю.
37. І сказав Балак Валаамові: Кілька разів посилав я за тобою, запрошуючи до себе. Чому ти не приходив до мене? Хіба я не спроможний вшанувати тебе?
38. А Валаам відповів Балакові: Ось, я прийшов до тебе тепер! Але чи буду я здатний щось сказати? Я говоритиму лише те Слово, яке вкладе у мої вуста Бог!
39. Пішов Валаам з Балаком, і прийшли вони до Кірят-Хуцота.
40. Балак привів у жертву бичків та овець і послав їх Валаамові та князям, які були з ним.
41. А вранці Балак узяв Валаама, вивів його на узгір’я Бамот-Баал, звідки можна було побачити деяку частину народу.


Додати коментар


Захисний код
Оновити