Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. А ось настанови, які викладеш перед ними.
2. Якщо купиш раба-єврея, то нехай він шість років працює, а на сьомий нехай він вийде на свободу без викупу.
3. Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж мав дружину, то нехай і його дружина вийде з ним.
4. Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина і її діти хай залишаються у господаря, а він нехай вийде сам.
5. Але якщо раб у відповідь скаже: Я люблю свого господаря, мою дружину і дітей, тому не хочу виходити на волю.
6. То в такому разі нехай його господар приведе його в Божу присутність, підведе його до одвірка дверей і проколе його господар шилом йому вухо, і той служитиме йому повік.
7. Якщо ж хтось продасть свою дочку як невільницю, то вона не вийде так, як виходять раби.
8. Якщо вона не до вподоби своєму господареві, який придбав її для себе, то нехай дозволить викупити її. Він не має права продати її чужому народові, бо обманув її.
9. Коли ж він заручив її синові, то нехай обходиться з нею згідно з правами дочок.
10. Якщо ж візьме йому ще й іншу, то нехай не позбавляє першої харчів, одягу і подружнього співжиття.
11. А коли він цих трьох речей щодо неї не дотримається, то нехай вона йде від нього без викупу.
12. Якщо хтось ударить іншого так, що той помре, то такий неодмінно також має померти.
13. А коли біда сталася ненароком; якщо хтось не хотів убивати, але Бог допустив, щоб інший потрапив під його руку, то Я визначу тобі місце, куди він має утекти.
14. Коли ж хтось з почуттям злості накинувся на свого ближнього, аби підступно його вбити, то такого треба забрати навіть від Мого жертовника і покарати смертю.
15. Хто вдарить свого батька чи свою матір, той неодмінно має бути покараний смертю.
17. Хто проклинатиме свого батька чи свою матір, того неодмінно покарати смертю.
16. Коли хто викраде людину й продасть її, або вона буде знайдена у нього, то такий неодмінно має померти.
18. Коли люди сваряться, і один з них вдарить іншого каменем чи кулаком, але той не помре, а зляже в ліжко,
19. однак згодом встане і, хоча б з палицею, вийде надвір, то той, хто вдарив, буде невинним. Він лише повинен заплатити у зв’язку зі втратою через його непрацездатність й неодмінно оплатити все лікування.
20. Якщо хтось вдарить свого раба чи свою невільницю палицею так, що ті помруть від його руки, то господар має бути неодмінно покараний.
21. Проте, коли раб чи невільниця після удару господаря проживе один чи два дні, то господар не буде покараний, оскільки вони – його власність.
22. Якщо б’ються чоловіки, і штовхнуть вагітну жінку, так що вона передчасно народить, але без іншої шкоди для здоров’я, то винуватець неодмінно понесе покарання: він заплатить згідно з вимогою чоловіка жінки за рішенням суддів.
23. А якщо станеться нещастя, то даси життя за життя,
24. око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,
25. опік за опік, рану за рану, синець за синця.
26 Якщо хтось виб’є око своєму рабові чи око своїй невільниці так, що воно буде цілковито зруйноване, то нехай через це око відпустить його на волю.
27. Коли виб’є зуб своєму рабові або своїй невільниці, то нехай через вибитий зуб відпустить його на волю.
28. Якщо віл рогами вдарить чоловіка чи жінку так, що ті помруть, то вола обов’язково слід побити камінням насмерть. Його м’яса не можна їсти, а власник вола невинний.
29. Якщо ж віл був битливим учора й третього дня. Про це було відомо, а його власника попереджали, проте той не пильнував його, то коли такий віл вб’є чоловіка чи жінку, то віл буде побитий камінням, а його власник також має бути покараний насмерть.
30. Коли ж на нього накладуть викуп, то нехай за своє життя він дасть викуп, – усе, що на нього буде накладене.
31. Якщо віл рогами вб’є сина чи дочку, то нехай вчинять з ним за цим же приписом.
32. Коли ж віл вб’є рогами раба чи невільницю, то нехай власник вола заплатить господареві раба тридцять шеклів срібла, а вола слід побити камінням.
33. Коли хто відкриє яму чи викопає криницю і не закриє, а туди впаде віл чи осел,
34. то власник ями має відшкодувати втрати, – господареві тварини він повинен повернути гроші, а те, що загинуло, буде його.
35. Якщо чийсь віл рогами заколе сусідського вола, і той загине, то живого вола слід продати і розділити порівну його вартість. Так само нехай поділять мертвого вола.
36. Але, коли було відомо, що віл був битливим учора і третього дня, але його власник не пильнував його, то він обов’язково має віддати вола за вола, а мертвий віл буде його.
37. Якщо хтось украде вола чи вівцю і заріже їх чи продасть, то він повинен віддати за вола п’ять волів, а за одну вівцю – чотири вівці.


Додати коментар


Захисний код
Оновити