Київ (044) 501-14-91 / Львів (032) 292-31-10 
  Харків (057) 712-13-85 / Херсон (0552) 42-25-41

1. ГОСПОДЬ знову велить Мойсеєві: Йди до фараона й скажи йому: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб він послужив Мені!
2. Бо коли ти все-таки відмовишся відпустити Моїх людей і продовжуватимеш їх затримувати,
3. то ГОСПОДНЯ рука буде на твоїй худобі, що на рівнинах: на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і на вівцях. Вони загинуть від великої моровиці.
4. Але ГОСПОДЬ знову зробить різницю між худобою Ізраїля та худобою єгиптян. З усього вище згаданого все, що належить синам Ізраїля, не загине нічого.
5. ГОСПОДЬ навіть визначив точний час, наголосивши: Завтра ГОСПОДЬ виконає на землі те, що проголосив.
6. Наступного дня ГОСПОДЬ насправді здійснив те, що сказав. Вся худоба єгиптян вимерла, а з тварин ізраїльських синів не пропало нічого.
7. Фараон послав перевірити. Виявилось, що з тварин синів Ізраїля дійсно не загинуло нічого, однак серце фараона залишилось запеклим, і він не відпустив народ.
8. Тому ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві та Ааронові такі слова: Візьміть повні жмені сажі з печі, та нехай Мойсей, на очах у фараона, підкине її до неба.
9. Вона стане курявою на всій єгипетській землі. На людях і тваринах в усьому єгипетському краю будуть утворюватись болячки, що прориватимуться чиряками.
10. Тож вони взяли сажі з печі й стали перед фараоном. Мойсей підкинув сажу до неба, внаслідок чого люди і тварини почали вкриватися струпами, що проривалися чиряками.
11. Тому чаклуни не могли навіть з’явитись перед Мойсеєм через струпи на тілі, оскільки на всіх єгиптянах, зокрема й на чародіях, були струпи.
12. Та ГОСПОДЬ і на цей раз зробив непоступливим серце фараона, який не послухав їх, як і провістив ГОСПОДЬ Мойсеєві.
13. Тоді ГОСПОДЬ промовив до Мойсея: Встань вранці, з’явись до фараона і скажи йому: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, нехай Мені поклоняться.
14. Адже цього разу Я пошлю всі Мої кари в серце твоє, твоїх слуг і всього твого народу, аби ти зрозумів, що на всій землі немає Такого, як Я!
15. Вже тепер простягнута Моя рука, щоб уразити тебе і твій народ смертю. Ти будеш вигублений зі землі.
16. Саме заради цього Я пощадив тебе, щоб ти міг побачити Мою силу і щоб Моє ім’я було проголошене по всій землі.
17. Ти продовжуєш підноситися над Моїм народом, не бажаючи відпускати їх.
18. Тому завтра в цю пору Я пошлю дуже великий град, якого ще не було в Єгипті з того дня, відколи його засновано, і до сьогодні.
19. Тож негайно пошли, щоб позаганяли твою худобу і все, що належить тобі в полі. Адже на всіх людей і тварин, які перебуватимуть на відкритій рівнині й не будуть відведені під накриття, упаде на них град, і вони загинуть.
20. Ті слуги фараона, котрі послухались ГОСПОДНЬОГО слова, поспішили відвести його рабів і худобу під накриття.
21. А хто не взяв до уваги ГОСПОДНЬОГО слова, ті залишили своїх рабів і худобу на рівнині.
22. І сказав ГОСПОДЬ Мойсеєві: Простягни свою руку до неба й нехай випаде град в усій єгипетській землі: на людей, на худобу і на всю польову рослинність, що в єгипетському краю.
23 Мойсей підняв свій посох до неба, і ГОСПОДЬ послав громи та град. По землі проносився вогонь, а ГОСПОДЬ сипав градом на всю єгипетську землю.
24. Падав дуже великий град, спалахували блискавки під час граду… Такого граду не було в усьому єгипетському краю, відколи народ поселився на цій землі.
25. На всій єгипетській землі град побив усе, що було в полі, – від людини до худоби; побив град і усю рослинність на полі й усі дерева на рівнинах знищив.
26. Граду не було лише в землі Ґошен, де жили сини Ізраїля.
27. Тож фараон негайно послав за Мойсеєм та Аароном, покликав їх і сказав їм: Згрішив я цього разу. ГОСПОДЬ праведний, а я та мій народ винні.
28. Помоліться ГОСПОДУ. Досить уже цих Божих громів і граду! Я відпущу вас, і ви не будете більше тут залишатися.
29. Мойсей відповів йому: Як тільки вийду з міста, я підійму свої руки до ГОСПОДА, і громи припиняться, перестане падати град, аби ти зрозумів, що ГОСПОДНЯ це земля!
30. Але я переконаний, що ні ти, ні твої слуги не маєте страху перед ГОСПОДОМ Богом.
31 Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь вже колосився, а льон цвів.
32 Не були побиті пшениця і жито, оскільки були пізні.
33. Мойсей вийшов від фараона поза місто і підняв руки до ГОСПОДА. Громи та град припинилися, а дощ також перестав падати на землю.
34. Щойно фараон побачив, що дощ, град і громи припинилися, він далі продовжував грішити. Його серце стало непоступливим. Такими були і його слуги.
35. Закам’янілим залишалось серце фараона, і він не відпустив ізраїльських синів, як і говорив ГОСПОДЬ через Мойсея.


Додати коментар


Захисний код
Оновити