27-28 жовтня у місті Ніжин, Чернігівської області, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «До 120-річчя першого видання українською мовою Пантелеймона Куліша». Подія відбулася за ініціативи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Чернігівської єпархії Православної церкви України та Українського Біблійного Товариства.
На заході були присутні священство Чернігівської єпархії ПЦУ, адміністрація, викладацький склад та студенти Ніжинського державного університету, представники інших українських та закордонних начальних закладів, представники місцевої влади та районної військової адміністрації, митці, представники Українського Біблійного Товариства, преса. Частина учасників не змогли бути присутніми фізично, тож вони доєдналися онлайн за допомогою платформи zoom.
Із вітальним словом до слухачів зверталися Олександр Самойленко, кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Антоній (Фірлей), правлячий архієрей Чернігівської єпархії Православної церкви України, єпископ Чернігівський і Ніжинський, Григорій Ковтун, голова Ніжинської районної військової адміністрації, Євген Нахлік, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка НАН України, Даріана Блохин, доктор, професор, президент Німецько-українського наукового Об’єднання ім. Юрія Бойко-Блохина (ФРН), академік Академії Наук Вищої Школи України та дійсний академік Всеукраїнської Богословської Академії наук, член-кореспондент УВАН, лауреат Премії Фонду ім. Т. Шевченка, о. Василь Луцишин, митрофорний протоієрей, віце-президент Українського Біблійного Товариства, ректор Львівської Духовної Семінарії Православної церкви України.
Перший день конференції проходив у аудиторії Університету, де на пленарному та секційних засіданнях були заслухані доповіді, присвячені передумовам виникнення перекладу, історичному та політичному контексту роботи митця, літературному та богословському аналізу твору, співпраці Куліша з іншими авторами перекладу, меценатами, благодійниками та ідеологами створення перекладу, а також продовженню перекладацької традиції започаткованої Пантелеймоном Кулішем у сучасному та майбутньому читацькому середовищі.
Окрім Ніжинського університету слухачі та учасники конференції познайомилися із духовними святинями українського народу у відділі історії Ніжинського краєзнавчому музеї ім. Івана Спаського та друкованими духовними скарбами у Музеї рідкісної книги Університету. Разом із науково-практичними доповідями лунали духовні та світські пісні за участі мистецтвознавця, Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, Тараса Компаніченка та музиканта, Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, Василя Нечепи. Митці виконали як сучасні твори, так і твори минулих часів.
Друга частина конференції відбулася в Обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику П. Куліша «Ганнина Пустинь» (маєток Білозерських-Кулішів на хуторі Мотронівка, нині с. Оленівка, Ніжинського р-ну, Чернігівської обл.), де безпосередньо проживав Пантелеймон, здійснював переклад та згодом був похований. Академічна частина розпочалася із панахиди на могилі письменника за участі священства Чернігівської єпархії ПЦУ, а продовжилася екскурсією й оглядом заповідника. Саме на його території було заслухано інші доповіді присвячені перекладу Куліша.
Підвести підсумок цієї непересічної події можна словами великого «майстра пера» Пантелеймона Куліша: «Якщо український народ буде мати Біблію українською мовою, то буде жити народ, буде жити українська мова, буде жити Біблія…»
Нагадаємо, що “Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською” було видане у Відні 31 жовтня 1903 року Британським та Іноземним Біблійним Товариством. Перший повний переклад Біблії українською побачив світ через шість років після смерті його головного автора та ідейного натхненника Пантелеймона Куліша. Куліш почав роботу над ним у 1860-х роках. У 1869 році анонімно опублікував у Львові перекладене П’ятикнижжя. Надалі працював разом з Іваном Пулюєм – у майбутньому відомим фізиком, що також був блискучим інтелектуалом, богословом і поліглотом. У 1881 році у Львові був опублікований повний переклад Нового Заповіту Куліша та Пулюя. У 1885-му рукопис Старого Заповіту згорів у Кулішевому хуторі Мотронівка. До смерті у 1897 році Пантелеймон Куліш закінчив перекладати 32 із 39-ти книг Старого Заповіту. Надалі справою чоловіка опікувалась його дружина Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш), яка переконала Івана Пулюя закінчити та відновити переклад. До роботи також залучили письменника Івана Нечуя-Левицького.
Кулішевий переклад Біблії був перевиданий десять разів. На підросійську Україну до 1906 року текст потрапляв нелегально – через діючу заборону на друк українською мовою. У 2003 році Українське Біблійне Товариство підготувало та надрукувало великий наклад Біблії українською мовою у перекладі П. Куліша, І. Пулюя та І. Нечуй-Левицького.