Перші воїни приєднуються до Давида
1 А далі ті воїни, котрі приєднались до Давида в Ціклазі, – ще тоді, коли він переховувався від переслідувань Саула, Кішового сина. Вони також хоробрі воїни, що воювали з Давидом.
2 Озброєні луками, вони вміли також з пращі пускати каміння й влучно стріляти як правою, так і лівою рукою. Всі вони були одноплемінниками Саула з Веніямінового племені.
3 Їх очолював Ахієзер, а потім Йоас, сини Шемеї, з Гіви. Далі Єзіїл та Пелет, сини Азмавета; Берах і Єгу з Анатота;
4 Ішмайя, ґівеонієць, – найсильніший з тридцяти, а тому ватажок над тридцятьма;
5 Єремія, Яхазіел, Йоханан та Йозавад із Ґедери;
6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія і харуфієць Шефатія;
7 Елкана, Їшшія, Азареїл, Йоезер та Яховам, з роду Корея;
8 Йоіл і Зевадія, сини Єрохама, з Ґедори.
Прибічники Давида із племені Ґада
9 Із племені Ґада прийшли до Давида в його сховище в пустелі хоробрі лицарі, вправні у битві воїни, озброєні щитами та списами. З вигляду вони були подібні до левів, і швидкі, наче сарни на горах.
10 На чолі їх був Езер, другим – Овадія, третім – Еліяв;
11 четвертим – Мішманна, п’ятим – Єремія;
12 Аттай був шостим, Еліїл – сьомим;
13 Йоханан був восьмим, Елзавад – дев’ятим;
14 Єремія – десятим, Махбаннай – одинадцятим.
15 Отже, всі вони були з Ґадових нащадків, воєначальники в своєму племені . Рангом нижчий командував сотнею, а вищий – тисячею.
16 Вони були тими, що перейшли Йордан у першому місяці, коли ріка виступає з берегів і затоплює береги, порозганяли всіх мешканців долини на східному і на західному берегах.
Прибічники Давида із племені Веніяміна
17 До Давида, у його сховище, прийшли й деякі нащадки Веніяміна та Юди.
18 Давид вийшов до них, і звернувся до них з такими словами: Якщо ви прийшли до мене з мирними намірами, аби мені допомагати, то я всім своїм серцем буду з вами, але якщо для того, щоб мене підступно зрадити і видати моїм ворогам, хоча мої руки чисті від усякого обману і підступу, то нехай Бог наших батьків це бачить і розсудить!
19 Тоді Дух огорнув Амасая, який стояв на чолі тридцятьох, і він промовив : Твої ми, Давиде! Ми з тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тобі, і мир нехай буде з твоїми побратимами, адже тобі допомагає Сам твій Бог! І Давид прийняв їх, призначивши командирами загонів.
Прибічники Давида із племені Манассії
20 До Давида приєднались і декотрі з племені Манассії, ще тоді, коли він погодився йти на війну з филистимцями проти Саула. Але Давид тоді не став їм у пригоді, оскільки филистимські князі, порадившись між собою, відіслали його, сказавши: Ціною наших голів він повернеться до свого володаря Саула.
21 Отже, коли він повертався назад у Ціклаґ, до нього від Манассії приєднались Адна, Йозавад, Єдіяїл, Михаїл, другий Йозавад, Елігу та Ціллетай, – вони були командирами над тисячами Манассії.
22 Вони допомогли Давидові в боротьбі з загонами злочинців, оскільки всі були хоробрими воїнами, а потім стали командирами військових підрозділів.
23 Адже щодня все більше людей приєднувались до Давида, щоб йому допомагати, доки його військо не стало великим, як Божий табір.
Військо Давида в Хевроні
24 А ось число воєначальників, які прибули до Давида в Хеврон, аби перекласти на нього царське достоїнство Саула у відповідності з Господнім словом.
25 Від нащадків племені Юди, озброєних щитами і списами, прибуло шість тисяч вісімсот воїнів, спроможних воювати.
26 Від нащадків племені Симеона хоробрих воїнів, здатних провадити битви, було сім тисяч сто.
27 Від нащадків Левія – чотири тисячі шістсот.
28 Навіть сам Єгояда, глава нащадків Аарона, очолив три тисячі сімсот воїнів.
29 Так само й хоробрий юнак Садок зі своєю родиною, що налічувала двадцять два воєначальника.
30 Із синів Веніяміна, – одноплемінників Саула, – три тисячі, з яких до цього більша частина залишалась вірною родині Саула.
31 Із синів Єфрема – двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних мужів у своїх батьківських родинах.
32 З половини племені Манассії – вісімнадцять тисяч, з яких кожен був названий по імені, аби бути присутніми на сходженні Давида на царський престол.
33 Від синів Іссахара, котрі мали розуміння часу і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю, було двісті воєначальників, зі своїми одноплемінниками, які беззаперечно виконували їхні накази.
34 Із Завулонових синів, здатних до бою, які вміли володіти всякою зброєю п’ятдесят тисяч одностайно вишикувались у бойові лави.
35 Від Нефталима – тисяча воєначальників, а з ними воїнів, озброєних щитами та списами, – тридцять сім тисяч.
36 Від Данових нащадків – двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, готових воювати.
37 Від Асира – сорок тисяч воїнів, вишикуваних у бойові лави, готових поповнити військо.
38 А з іншого (східного) боку Йордану, – від племен Рувима, Ґада та від половини племені Манассії в повному бойовому спорядженні, прибуло сто двадцять тисяч чоловіків.
39 Усі ці військові мужі стройовими колонами прибули в Хеврон з повною рішучістю й щирими намірами серця оголосити Давида царем над усім Ізраїлем. З ними була одностайна, в твердому намірі настановити Давида царем, і решта всього Ізраїлю.
40 Вони перебували там з Давидом три дні, їли і пили, оскільки їхні брати достатньо усього наготували.
41 Так само і сусідні мешканці з племен Іссахара, Завулона і Нефталима постачали їм велику кількість поживи на ослах, верблюдах, мулах та волах, зокрема: борошно, плитки пресованих фіг, родзинок, а також вино, олію, телят і овець, адже це була велика радість в усьому Ізраїлі.
Хто прийшов до Давида в Ціклаґ
1 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали у війні,
2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів’янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
4 і ґів’онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
5 Ел’узай, і Єрімот, і Беал’я, і Шемарія, і гаріф’янин Шефатія,
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов’ам, хорх’яни,
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя — то обличчя лев’ячі, а щодо швидкости — вони були , як сарни на горах.
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
10 четвертий — Мішманна, п’ятий — Їрмея,
11 шостий — Аттай, сьомий — Еліїл,
12 восьмий — Йоханан, дев’ятий — Елзавад,
13 десятий — Єремія, одинадцятий — Махбанай.
14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий — один на сотню, а великий — на тисячу.
15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: “Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!”
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав : “Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!” І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: “За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!”
20 Коли він ішов до Ціклаґ у, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — голови Манасіїних тисячок.
21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі — хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
22 Бо день у день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
Хто прийшов до Давида в Хеврон
23 А оце число головних озброєних військових відділів, — вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, — шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу — сім тисяч і сто.
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, — п’ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
34 А з Нефталиму — тисяча зверхників, а при них зі щитом та списом — тридцять і сім тисяч.
35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку, — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, — сорок тисяч.
37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою — сто й двадцять тисяч.
38 Усі ці люди — військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґи, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.