Мойсей нагадує про наказ захопити ханаанський край
1 Ці слова Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на рівнині, напроти Суфа, поміж Параном, Тофелом, Лаваном, Гацеротом та Ді-Загавом.
2 Від Хориву до Кадеш Барнеа одинадцять днів ходьби через нагір’я Сеіру.
3 Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей оповів усім Ізраїльтянам усе, що Господь сказав йому щодо них.
4 Після того як він розгромив Сіхона, царя аморейців, який мешкав у Хешбоні, та Оґа, царя Башану, який жив у Аштароті в Едреї,
5 у землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав викладати цей закон наступними словами.
6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві й сказав: Годі вам перебувати біля цієї гори!
7 Збирайтеся, вирушайте і йдіть у напрямку аморейських гір та всіх його сусідів, що мешкають на рівнинах, на узгір’ях і в долинах, на південь і на морське узбережжя, у землі ханаанців та в Ліван, і аж до великої ріки Євфрат.
8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть туди і заволодійте краєм, про який присягався Господь вашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову, обіцяючи дати їм та їхнім нащадкам після них.
Призначення суддів
9 Того часу я звернувся до вас і сказав: Я вже не можу носити вас сам.
10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що сьогодні вас так багато, як зір на небі!
11 Нехай же Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас у тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він пообіцяв вам.
12 Але як я сам зможу нести цей тягар – ваші клопоти та ваші суперечки?
13 Тож знайдіть серед себе мудрих, розсудливих та досвідчених мужів у кожному вашому племені, і я призначу їх очільниками над вами.
14 Тоді ви відповіли мені й сказали: Добре діло ти радиш нам зробити.
15 Тож я взяв головних у ваших племенах, мужів мудрих та досвідчених, і поставив їх очільниками над вами – тисячниками, сотниками, півсотниками, десятниками, а також головами ваших племен.
16 Того часу я сказав вашим суддям такі слова: Вислуховуйте ваших братів і справедливо звершуйте судочинство в справах між будь-яким чоловіком і його братом, або з його приходцем.
17 На суді будьте неупередженими, вислуховуйте однаково , як малого, так і великого, не бійтесь жодної людської особи, адже суд – діло Боже. Якщо якась справа буде для вас надто складною, передайте мені, і я її вислухаю.
18 Тоді я також заповів вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
Оглядини обіцяної Богом землі
19 Отже , ми вирушили від Хориву і перейшли усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили дорогою до аморейського узгір’я, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадеш-Барнеа.
20 І я сказав вам: Ви прийшли до аморейського узгір’я, яке Господь, наш Бог, дає нам.
21 Погляньте, Господь, ваш Бог, віддав вам цю землю, що перед вами. Тож ідіть, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не жахайтесь.
22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, нехай вони оглянуть для нас ту землю і принесуть для нас інформацію про дорогу, якою маємо рухатись, та про міста, в які маємо ввійти.
23 Сподобалась мені ваша порада, тому я вибрав з-поміж вас дванадцять мужів – по одному чоловікові з кожного племені.
24 Вони негайно вирушили, пройшли узгір’я й дійшли до долини Ешкол і обстежили її.
25 Відтак взяли з собою дещо з плодів тієї землі й принесли до нас. Звітуючи перед нами, вони казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
Опір Божому велінню
26 Але ж ви не захотіли йти і вчинили опір велінню Господа, вашого Бога.
27 Ви нарікали у своїх наметах і казали: Господь вивів нас з єгипетського краю з ненависті до нас , аби видати нас у руки аморейців, на наше знищення.
28 Куди ж ми йдемо? Наші брати ослабили наші серця, кажучи: Народ той численніший, перевершує нас у кількості. Їхні міста великі з фортецями під самі небеса! Навіть нащадків велетнів ми там бачили!
29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
30 Господь, ваш Бог, Який іде перед вами, воюватиме за вас так само, як Він учинив із вами на ваших очах в єгипетському краю,
31 а також у пустелі, де ви бачили, як Господь, ваш Бог, носив вас, як батько носить свою дитину, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, аж поки дійшли до цього місця.
32 Незважаючи на все це, ви не повірили Господу, вашому Богові,
33 Який ішов попереду вас під час подорожі, щоб знайти для вас місце для чергового таборування. Він був з вами вночі у вогні, показуючи вам дорогу, якою маєте йти, а також удень – у хмарі.
Покарання за непослух
34 Господь почув ваші слова, розгнівався і заприсягнувся в таких словах:
35 Ніхто з людей цього злого покоління не побачить доброї землі, яку Я поклявся дати вашим батькам,
36 за винятком Халева, сина Єфунея. Він один побачить її. Йому та його нащадкам Я дам землю, по якій він ходив, тому що він постійно тримався Господа.
37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
38 Натомість туди ввійде Ісус, син Навина, який з тобою! Підбадьор його, бо саме він передасть землю в спадщину Ізраїлю.
39 Ввійдуть також і ваші діти, про яких ви говорили, що вони стануть здобиччю, – ваші діти, які сьогодні ще не вміють відрізняти добра від зла, – вони туди ввійдуть. Їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
40 Ви ж повертайтесь назад і вирушайте в пустелю у напрямку до Червоного моря.
41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом. Ми вирушимо і будемо воювати, як звелів нам Господь, наш Бог. А коли багато з вас зі зброєю в руках наважилися піднятися на гору,
42 Господь звелів мені сказати вам: Не вирушайте і не вступайте в бій, оскільки Мене не буде серед вас, щоб ви не були розгромлені вашими ворогами!
43 І хоч я говорив вам це , та ви мене не послухали. Ви знову пішли всупереч Господньому велінню і посміли підніматись на гору.
44 Та виступили проти вас аморейці, які мешкали на тому нагір’ї. Вони погналися за вами, як роблять бджоли, і громили вас від Сеіру й аж до Горми.
45 Повернувшись, ви плакали перед Господом, але Господь вже не слухав вашого волання і не звернув на вас уваги.
46 Так ви замешкали в Кадеші багато днів. Довго ви там перебували…
Упорядкування влади в Ізраϊлі
1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану, в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді‑Загавом,
2 одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш‑Барнеа.
3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.
5 На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:
6 “Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: “Досить вам сидіти на цій горі!
7 Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефрату.
8 Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них”.
9 І сказав я того часу до вас, говорячи: “Не можу я сам носити вас.
10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні щодо численности, як зорі небесні!
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.
12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?
13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас”.
14 І ви відповіли мені та й сказали: “Добра та річ, що ти кажеш зробити”.
15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п’ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.
16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: “Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.
17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини , бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її”.
18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.
19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш‑Барнеа.
Оглядини Обіцяного Краю й непослух Ізраϊлів
20 І сказав я до вас: “Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!”
22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: “Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо”.
23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужів, — муж один для племени.
24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край .
25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: “Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!”
26 Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.
27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: “З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.
28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там”.
29 І сказав я до вас: “Не лякайтеся й не бійтеся їх!
30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,
31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.
32 Та все‑таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень”.
34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
35 “Поправді кажу , — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,
36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього”.
37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: “І ти не ввійдеш туди!
38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
39 А діти ваші, про яких ви сказали: “На здобич будуть вони”, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря”.
41 А ви відповіли та й сказали мені: “Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш”. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.
42 Але Господь до мене сказав: “Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами”.
43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа , і зійшли на гору.
44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас у Сеїрі аж до Горми.
45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.