Ісая посланий до царя Ахаза
1 Так сталося, що за днів юдейського царя Ахаза, сина Йотама, онука Уззії, арамійський (сирійський) цар Рецін, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, виступили проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, але не змогли його завоювати.
2 І коли сповістили нащадкам Давида , повідомивши: У краю Єфрема отаборились сирійці , затремтіло серце царя і серця його народу, як у лісі тремтять від вітру листя дерева.
3 Тоді Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, зі своїм сином Шеар-Яшубом, на край водопроводу з верхнього ставу, – на дорогу через поле валяльників шерсті,
4 і скажи йому: Візьми до уваги, але будь спокійний; не бійся, і нехай твоє серце не лякається цих двох недогорілих димуючих головешок, що лютують гнівом, Реціна з арамійцями та Ремаліїного сина.
5 Так, арамійці та єфремляни на чолі з сином Ремалії, змовились учинити стосовно тебе зло, говорячи:
6 Вирушимо на Юдею, налякаємо, і захопимо її для себе, та поставмо над нею царем Тавеїлового сина!
7 Проте Всемогутній Господь говорить так: Цього не станеться і так не буде!
8 Бо хоч столицею Сирії є Дамаск, а главою Дамаска – Рецін, через шістдесят п’ять років Єфрем буде знищений і перестане зватись народом.
9 Поки що столицею Єфрема є Самарія, а главою Самарії – син Ремаліїн. Якщо не залишитесь вірними, то й ви не втримаєтесь!
Ознака Еммануїла
10 Продовжуючи говорити, Господь до Ахаза далі сказав:
11 Попроси собі ознаки від Господа, твого Бога, – проси чи з глибини землі, чи з висоти над землею .
12 Але Ахаз відповів: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа.
13 А Ісая сказав: Послухайте ж, нащадки Давида: Хіба мало вам того, що обтяжуєте людей, то ви ще хочете обтяжувати терпіння мого Бога?
14 Отже, Сам мій Владика дасть вам ознаку. Ось Діва завагітніє й народить Сина, і дасть Йому ім’я Еммануїл .
15 Він харчуватиметься молоком і медом, аж поки не навчиться відкидати погане і вибирати добре.
16 Тому-то, перш ніж дитина навчиться відкидати зло і обирати добро, країни обох царів, яких ти боїшся, стануть запустінням.
Господь наведе ассирійського царя на Юдею
17 Але й на тебе, на твій народ і нащадків твого батька Господь наведе через ассирійського царя часи, яких ніколи не було з того дня, як Єфрем відокремився від Юди.
18 В той день Господь покличе муху, що в гирлі Єгипетського Потоку, і бджолу, яка в ассирійському краї.
19 Вони налетять і осядуть у стрімких ярах річок, у щілинах скель, на тернових кущах та на всіх пасовиськах.
20 У той день мій Владика поголить, наче бритвою, найнятою по тім боці Ріки, рукою царя ассирійського, голову і волосся на ногах, а також обітне бороду.
21 Того часу людина годуватиме лише одну корову і дві овечки,
22 але через надлишок отриманого від них молока споживатиме масло, – маслом і медом харчуватимуться всі, котрі залишаться в країні.
23 Станеться того часу таке, що на кожному місці, де плодоносили тисяча виноградних лоз вартістю в тисячу срібних шекелів, будуть зарості терну і будяків.
24 Туди можна буде ходити лише озброєному стрілами і луком, бо весь край заросте терниною і колючим чагарником.
25 Через страх перед терном і колючим чагарником не будуть виходити на жоден пагорб, який обробляли мотикою. Туди випускатимуть хіба що волів для випасання і овець, щоб витоптували.
Облога Єрусалиму
1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.
2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: “Став табором Арам у землі Єфремовій”. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!
3 І сказав Господь до Ісаї: “Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар‑Яшув , до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля‑Валюшників.
4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м’якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум’я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,
5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:
6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.
7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!
8 Бо голова Араму — Дамаск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдесят і п’ять літ, — і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!
9 А голова Єфрему — Самарія, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте”.
Велике знамено: Син Діви — Еммануїл
10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав:
11 “Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!”
12 А Ахаз відказав: “Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа”.
13 І він сказав: “Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?
14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл .
15 Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.
16 Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її”.
Прийде цар асирійський як кара
17 Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, — спровадить царя асирійського.
18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,
19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх…
20 Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, — царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.
21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,
22 то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.
23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!
24 Зі стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля…
25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, — і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його …