Повчання матері царя Лемуїла
1 Слова царя Лемуїла, – повчання, яке давала йому його мати.
2 Що, сину мій?… Що, дитино мого лона, сину моїх обітниць!?
3 Не віддавай жінкам своїх сил, ні доріг серця твого згубницям царів.
4 Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям вживати міцні напої!
5 Аби напившись, вони не забували Закону і не викривляли правосуддя щодо пригноблених людей.
6 Дайте міцний напій тому, хто гине, і вино тим, у кого гірко на душі!
7 Він вип’є, і забуде про свої злидні, – нехай більше не згадує про своє страждання.
8 Відкрий свої уста заради оборони німого і захисту приречених на погибель.
9 Не мовчи, коли йдеться про правосуддя, – будь справедливим щодо вбогого та нужденного.
Характеристики добропорядної жінки
10 Хто знайде добропорядну жінку, то вона цінніша за перли!
11 Цілковито впевнене у ній серце її чоловіка, і він не залишиться без прибутку.
12 В усі дні свого життя вона засвідчує йому добром, а не злом.
13 Вона дбає про вовну та льон – і охоче працює власними руками.
14 Вона, наче комерційні кораблі, здалека привозить свій хліб.
15 Встає ще вдосвіта, розподіляє домашнім їжу і відповідну працю служницям.
16 Захоче придбати поле, – купує його; завдяки прибутку з власних рук засаджує виноградник.
17 Надійно підперізує свій стан, і зміцнює свої м’язи.
18 Вона задоволена хорошими результатами своєї праці, тому її світильник не гасне і вночі.
19 Свої руки вона простягає до прядки, і пальці її беруться за веретено.
20 Свою долоню вона відкриває перед убогим, – свої руки простягає нужденному.
21 Не боїться вона холоду в своєму домі, тому що вся її сім’я одягнена в подвійний одяг.
22 Вона робить собі покривала; її одежа – вісон і кармазин.
23 Її чоловік шанований при брамах, і засідає зі старійшинами краю.
24 Вона виготовляє і продає тонку білизну, постачає купцям пояси.
25 Вона одягається у силу та гідність й весело дивиться у майбутнє.
26 Уста свої вона відкриває з мудрістю, і люб’язне повчання в неї на язиці.
27 Уважно наглядає вона за справами свого дому, і дармового хліба вона не їсть.
28 Встають її діти і називають її щасливою, а її чоловік хвалить її, кажучи :
29 Було багато вправних жінок, однак ти перевершила їх усіх!
30 Миловидність – оманлива, краса – швидкоплинна, але жінка, яка боїться Господа, гідна хвали.
31 Віддайте їй належне за надбанням її рук, – і нехай її вчинки вихваляють її при брамах!
Приповісті Лемуїлові: Чеснотна жінка
1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
2 “Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п’янкий не князям,
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
6 Дайте напою п’янкого тому, хто гине, а вина — гіркодухим:
7 він вип’є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам’ятатиме!
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
10 Хто жінку чеснотну знайде? А ціна її більша від перел:
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долонь своїх засадила вона виноградника.
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
22 Килими поробила собі, вісон та кармазин — убрання її.
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
25 Сила та пишність — одежа її, і сміється вона до прийдешнього дня.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її:
29 “Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!”
30 Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!”