Псалом 103
1 Псалом Давида.
Благослови, душе моя, Господа і все моє єство, – святе Ім’я Його!
2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх Його благодійств.
3 Він прощає всі провини твої, зціляє всі твої хвороби.
4 Він рятує твоє життя від могили, – коронує тебе милосердям і щедротами.
5 Він обдаровує добром твоє життя, так що відновлюється, як у орла, молодість твоя.
6 Господь здійснює правосуддя на суді щодо всіх скривджених.
7 Він відкрив Мойсеєві наміри Свої, – явив синам Ізраїлевим діла Свої.
8 Співчутливий і милостивий Господь, довготерпеливий і сповнений доброти.
9 Не завжди Він звинувачує нас і не вічно Він гнівається.
10 Він не чинить нам відповідно з нашими гріхами, – не відплачує нам за нашими провинами.
11 Бо як високо над землею небо, настільки велика Його любов до тих, котрі шанують Його.
12 Як далеко є схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Як батько любить дітей, так Господь виявляє милість до тих, котрі Його бояться.
14 Адже Він знає, з чого ми створені, – пам’ятає, що ми – порох!
15 Дні людини, як у трави, – вона квітує, як польова квітка,
16 але пронесеться над нею вітер, і її не стане, – навіть місця її вже не видно.
17 Господнє ж милосердя незмінне від віку й до віку щодо тих, котрі шанують Його, і справедливість Його – до нащадків їхніх дітей,
18 котрі дотримуються Його Заповіту й пам’ятають про Його Заповіді, виконуючи їх.
19 Господь встановив Свій престол на небі, і Його влада простягається над усім.
20 Благословіте Господа всі ангели Його, – ви могутні силою, котрі виконуєте слово Його, підкоряючись Його велінням!
21 Благословіть Господа всі сили Його, які служать Йому і виконують Його волю!
22 Благослови Господа все творіння Його, на кожному місці Його владарювання! Благослови, душе моя, Господа!
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немовби завісу.
3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь — за Своїх слуг.
5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами, —
7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона, —
8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з посеред галузок.
13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
17 що там кубляться птахи, бузько, — кипариси мешкання його.
18 Гори високі — для диких козиць, скелі — сховище скельним звіринам,
19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
20 Темноту Ти наводиш — і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна, —
21 ричать левчуки за здобиччю та шукають від Бога своєї поживи.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
24 Які то численні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
25 Ось море велике й розлогошироке, — там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі .
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти часу свого поживу їм дав.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкриваєш — добром насичаються.
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони перелякані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
32 Він погляне на землю — й вона затремтить, доторкнеться до гір — і димують вони!
33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя !