Валак кличе Валаама, щоб проклясти Ізраїль
1 Знову Ізраїльтяни вирушили й отаборились у степах Моаву, за Йорданом, напроти Єрихона.
2 Коли Валак, син Ціппора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцям,
3 то моавійці дуже злякалися народу, оскільки той був досить численним. Від самого вигляду Ізраїльтян нащадків Моава огорнув страх.
4 І сказали моавійці мідіянським старійшинам: Тепер ця ватага об’їсть усе, що довкола нас, як виїдає віл зелень на полі. В ту пору царем Моаву був Валак, син Ціппора.
5 Він вирядив послів до Валаама, сина Беора у Петор, що над рікою Євфрат , у краю нащадків свого народу, аби покликати його, говорячи: Оце, з Єгипту вийшов народ, вкрив усю землю й оселився навпроти мене.
6 Тому прийди, будь ласка, прокляни мені цей народ, бо він сильніший за мене. Може, мені вдасться розбити його і вигнати його з краю. Адже я знаю, що, кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого ти проклянеш, той буде проклятий.
7 Тож пішли моавські старійшини разом з мідіянськими старійшинами з подарунками в своїх руках за чаклунство. Прийшли вони до Валаама і переказали йому слова Валака.
8 Він же сказав їм: Переночуйте тут цю ніч, і я переповім вам те, що скаже мені Господь. Таким чином моавські князі залишились у Валаама.
9 Прийшов Бог до Валаама і запитав: Що то за люди в тебе?
10 А Валаам відповів Богові: Валак, син Ціппора, цар моавський, послав їх до мене, сказати :
11 Ось, вийшов народ з Єгипту, і вкрив усю землю. Тому прийди і прокляни його мені! Можливо тоді я зможу його подолати у війні і прогнати його.
12 Тоді сказав Бог Валаамові: Не йди з ними і не проклинай цей народ, бо він благословенний!
13 Уставши вранці, Валаам сказав князям Валака: Повертайтесь у ваш край, бо Господь не дозволяє мені йти з вами!
14 Тому князі моавські встали й, прийшовши до Валака, сказали: Відмовився Валаам піти з нами.
15 Тоді Валак знову послав старійшин, але в більшій кількості й поважніших ніж були ті.
16 Вони прибули до Валаама і кажуть йому: Так говорить Валак, син Ціппора: Не затримуйся, благаю, і приходь до мене!
17 Адже я, справді, виявлю тобі дуже велику шану, і все, що скажеш мені, зроблю. Тільки прийди, прошу тебе, і прокляни мені цей народ!
18 Відповідаючи, Валаам і цим слугам Валака сказав: Хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказ Господа, мого Бога, чинячи щось мале чи велике.
19 Проте, залишіться тут ви і цієї ночі, а я дізнаюся, що Господь знову скаже мені.
20 Уночі Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо вже ці люди прийшли й кличуть тебе, то вставай і йди за ними, але чинитимеш лише те , що Я скажу тобі.
Валаамова ослиця
21 Тож Валаам, вставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов з князями Моаву.
22 І ось спалахнув гнів Божий через те, що він пішов, а Господній ангел став на дорозі, щоб зупинити його. Він же їхав верхи на своїй ослиці, і двоє його слуг супроводжували його.
23 Ослиця, побачивши Господнього ангела, який з оголеним мечем у руці стояв на дорозі, звернула з дороги і пішла полем. Тож Валаам, щоб повернути її на дорогу, почав бити ослицю.
24 Тоді Господній ангел став у проході між виноградниками, де була огорожа з одного боку й огорожа з іншого боку .
25 Побачивши Господнього ангела, ослиця притулилась до стіни й защемила ногу Валаама до стіни. Він же знову почав бити її.
26 Господній ангел перейшов далі і став у вузькому місці, так що неможливо було обминути ні праворуч, ні ліворуч.
27 Ослиця побачила Господнього ангела і лягла під Валаамом. Розлютившись, Валаам почав бити ослицю палицею.
28 І ось Господь відкрив уста ослиці, й вона заговорила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє б’єш мене?
29 Валаам відповів ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Якби у моїй руці був меч, я би тебе зараз убив!
30 Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій ти їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Хіба є у мене звичай так з тобою чинити? Він же відповів: Ні.
31 І тут Господь відкрив Валаамові очі. Він побачив Господнього ангела, який стояв на дорозі, з оголеним мечем у своїй руці. Він схилився і впав долілиць.
32 А Господній ангел каже йому: Чому ось уже втретє ти б’єш свою ослицю? Адже це я вийшов, щоб протистояти тобі , тому що твій шлях згубний переді мною.
33 Ослиця бачила мене і тричі уступала мені. Якби вона не звернула переді мною, я вже вбив би тебе, а її залишив би живою.
34 Валаам сказав Господньому ангелові: Згрішив я, оскільки не знав, що це ти стояв навпроти мене на дорозі. Тепер же, якщо це тобі не подобається, я повернуся до себе!
35 Але Господній ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Однак говоритимеш тільки те, що я скажу тобі. І Валаам пішов з князями Валака.
36 Коли Валак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до міста Моав, розташованого на кордоні понад Арноном, на самому кордоні краю.
37 І сказав Валак Валаамові: Кілька разів посилав я за тобою, запрошуючи до себе. Чому ти не приходив до мене? Хіба я не спроможний вшанувати тебе?
38 А Валаам відповів Валакові: Так, я прийшов до тебе зараз! Але чи буду я здатний щось сказати? Я говоритиму лише те Слово, яке вкладе в мої уста Бог!
39 Пішов Валаам з Валаком, і прийшли вони до Кір’ят-Хуцота.
40 Валак привів у жертву тельців та овець і послав їх Валаамові та князям, які були з ним.
Перше пророцтво Валаама
41 А вранці Валак узяв Валаама, вивів його на узгір’я Бамот-Баалу, звідки можна було побачити деяку частину народу.
1 Ізраїльські сини рушили далі й отаборилися на заході Моава, біля Йордану, напроти Єрихона. 2 І коли Валак, син Сепфора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцеві, 3 то Моав дуже злякався народу, бо той був численним; і занепав духом Моав від вигляду ізраїльських синів. 4 І сказав Моав мідійській раді старійшин: Тепер ця громада виїсть усіх, хто довкола нас, як виїдає віл траву на рівнині. А Валак, син Сепфора, був у ту пору царем Моава. 5 І він послав послів до Валаама, сина Веора із Фатура, що біля ріки, на землі синів його народу, аби покликати його такими словами: Ось, з Єгипту вийшов народ і ось, вкрив поверхню землі й став табором поруч зі мною. 6 Тож тепер прийди і прокляни мені цей народ, бо він сильніший за нас. Може, спроможемося побити декого з них і вигнати їх із землі. Бо я знаю, що, кого ти поблагословиш, той — благословенний, а кого ти проклянеш, той — проклятий. 7 Тож моавська рада старійшин і мідійська рада старійшин пішли, а в їхніх руках — дарунки за чаклунство, і прийшли вони до Валаама, та й переказали йому слова Валака. 8 А він сказав їм: Перебудьте тут ніч, і я передам вам справу, як скаже мені Господь. Тож князі Моава залишалися у Валаама. 9 І прийшов Бог до Валаама і сказав йому: Хто ці люди, які з тобою? 10 А Валаам сказав Богові: Валак, син Сепфора, царя Моава, послав їх до мене, кажучи: 11 Ось, вийшов народ з Єгипту, і ось, вкрив поверхню землі, і став табором поруч зі мною. А тепер приходь і прокляни його мені! Можливо я зможу розбити його і вигнати його із землі. 12 І сказав Бог Валаамові: Не підеш з ними і не проклинатимеш народ, бо він — благословенний! 13 Уставши вранці, Валаам сказав князям Валака: Поспішайте назад до вашого володаря. Бог не дозволяє мені йти з вами! 14 Тож князі Моава встали, пішли до Валака і сказали: Не хоче Валаам приходити до нас. 15 Тоді Валак знову послав старійшин — у більшій кількості й поважніших за тих. 16 Вони пішли до Валаама і кажуть йому: Так говорить Валак, син Сепфора: Благаю тебе, не вагайся прийти до мене! 17 Бо Я дійсно виявлю тобі шану , і все, що лише скажеш, зроблю для тебе. Тож приходь і прокляни мені цей народ! 18 Валаам відповів і князям Валака сказав: Хоча б Валак дав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказу Господа Бога, щоби зробити те — мале чи велике в моєму розумі. 19 А тепер залишіться тут і цієї ночі, — дізнаюся, що продовжить Господь мені говорити. 20 Уночі ж Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, то встань і слідуй за ними. Але виконаєш тільки те слово, яке Я сповіщу тобі. 21 Тож Валаам, уставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов із князями Моава. 22 Та Бог запалав гнівом через те, що він пішов, і Божий ангел постав, щоб перешкодити йому. А він сидів на своїй ослиці, і двоє його рабів подорожували з ним. 23 Коли ослиця побачила Божого ангела, який з оголеним мечем у руці стояв напроти на дорозі, то ослиця звернула з дороги і вийшла на поле. Тож він, щоб повернути її на дорогу, ударив ослицю палицею. 24 А Божий ангел став у проході між виноградниками: огорожа із цього боку й огорожа з того боку . 25 Ослиця, побачивши Божого ангела, притиснулася до стіни, та й защемила ногу Валаама. І він далі продовжував бити її. 26 А Божий ангел перейшов далі і став у вузькому місці, в якому неможливо було звернути ні праворуч, ні ліворуч. 27 Ослиця ж, побачивши Божого ангела, лягла під Валаамом. Тоді Валаам розлютився, та й ще раз вдарив ослицю палицею. 28 Після цього Бог відкрив уста ослиці, і вона промовила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє вдарив мене? 29 А Валаам сказав ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Коли б я мав меч у своїй руці, я б тебе зараз убив! 30 Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Чи хоч коли-небудь виявила я неповагу до тебе таким чином? Він же відповів: Ні. 31 І Бог відкрив очі Валаамові, і він бачить Божого ангела, який стоїть на дорозі, а в його руці — оголений меч. Схилившись, він поклонився своїм обличчям. 32 А Божий ангел йому сказав: Чому ось уже втретє вдарив ти свою ослицю? Гляди, я вийшов, щоб протистояти тобі, бо твій шлях — недобрий переді мною. 33 Ослиця, побачивши мене, звернула від мене ось уже втретє. І якщо б вона не звернула, я зараз убив би тебе, а її залишив при житті. 34 У відповідь Валаам сказав Господньому ангелові: Згрішив я, бо я не знав, що ти стояв на дорозі напроти мене! Тепер же, якщо тобі не подобається, я повернуся! 35 Та Божий ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Тільки будеш остерігатися, щоб слово, котре я скажу тобі, — саме його проголосити. І Валаам пішов з князями Валака. 36 Коли Валак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до міста Моава, що на околицях Арнона, на межі околиць. 37 І сказав Валак Валаамові: Хіба я не посилав по тебе, щоб тебе покликали? Чому ти не приходив до мене? Чи справді я не зможу вшанувати тебе? 38 А Валаам відповів Валакові: Ось, я прийшов до тебе тепер! Чи здатний буду сказати щось? Слово, яке вкладе Бог у мої вуста, — саме його промовлятиму! 39 І Валаам з Валаком пішли, вони пішли до міст і сіл. 40 Валак приніс у жертву овець та бичків і послав їх Валаамові та князям, які були з ним. 41 І сталося, вранці Валак, узявши Валаама, вивів його до стовпа Ваала і звідти показав йому деяку частину народу.