Псалом 9
1 Диригентові. Так як “На смерть сина”. Псалом Давида.
2 Буду прославляти Господа усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.
3 Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній!
4 Бо мої вороги відступили назад, спіткнулися вони і загинули від Твоєї присутності.
5 Ти сів на престолі як Суддя справедливий. Ти підтримав мою правоту.
6 Ти докорив народам і знищив нечестивих. Ти стер їхнє ім’я навіки-віків, –
7 вороги зазнали повної поразки, – їхні руїни вічні. Ти знищив міста, і щезла про них пам’ять.
8 Та Господь повіки перебуває. Він встановив для суду Свій престол.
9 Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.
10 Господь буде пристановищем пригнобленому, притулком у час скрути.
11 На Тебе покладатимуть надію ті, котрі знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не залишаєш тих, котрі Тебе шукають.
12 Співайте Господеві, Який перебуває на Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння!
13 Бо Месник за кров про них пам’ятає, – не забуває Він волання убогих!
14 Помилуй мене, Господи, подивись на мій біль, що завдають мені мої ненависники. Ти, Котрий відводиш мене від брам смерті,
15 щоб я розповідав про всю Твою славу в брамах дочки Сіону. Я радітиму спасінням Твоїм.
16 Народи провалилися в яму, яку самі викопали. Їхня нога заплуталась у сітях, які вони наставили.
17 Господь явив Себе і вчинив суд, – ділами рук своїх упійманий нечестивий.
Пісня під час музичної паузи .
18 Повернуться нечестиві до шеолу, – всі народи, які забувають про Бога.
19 Бо ж не завжди буде забутий убогий; надія бідних не буде втрачена навіки!
20 Підіймись, Господи, щоб людина не перемагала. Нехай народи стануть на суд перед Тобою!
21 Господи, наведи на них страх, – і нехай усі народи зрозуміють, що вони лише люди!
Музична пауза .1 На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида.
2 Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.
3 Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.
4 Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності.
5 Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний.
6 Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків.
7 У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них.
8 А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол,
9 Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.
10 Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках.
11 Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.
12 Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння,
13 бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих.
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті,
15 щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм.
16 Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили.
17 Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук.
(Пісня під час музичної паузи).18 Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога.
19 А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди.
20 Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою.
21 Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди.
(Музична пауза).22 Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках?
23 Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали.
24 Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе.
25 Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема.
26 Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами.
27 Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха.
28 Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль.
29 Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним.
30 Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його.
31 Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними.
32 Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити.
33 А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних.
34 Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту?
35 А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті.
36 Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде.
37 Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі.
38 Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця,
39 щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.