Спасіння для всіх народів через Господнього Слугу
1 Слухайте Мене, острови, і вважайте, далекі народи! Господь покликав Мене від народження, – ще в лоні Моєї матері Він назвав Моє ім’я.
2 Він учинив Мої уста, наче гострий меч, і заховав Мене у тіні Своєї руки; зробив Мене гострою стрілою, поклавши Мене у Свій сагайдак.
3 Він сказав Мені: Ізраїлю, – Ти Мій слуга, і в Тобі Я прославлюся!
4 А Я говорив: Даремно Я трудився, намарно витрачаючи свої сили. Насправді ж, Моя справа перед Господом, і Бог винагородить Мене.
5 А тепер говорить Господь, Котрий Мене сформував від материнського лона Своїм Слугою, аби навернути до Нього Якова, й знову зібрати до Нього Ізраїль. Я шанований в очах Господа, і Мій Бог є Моєю силою!
6 Він сказав: Мало того, що Ти будеш Моїм Слугою, аби відродити племена Якова і навернути залишок Ізраїлю. Ось Я Тебе ставлю Світочем інших народів, і щоб через Тебе Моє спасіння поширилось аж до країв землі!
Господь відродить Ізраїль
7 Так говорить Господь, Викупитель Ізраїлю, Святий його, до Того, Котрий зневажений людьми і до Якого ставляться з презирством народи, як до слуги можновладців: Побачивши Тебе, вставатимуть царі, й можновладці будуть кланятись тобі задля Господа, Котрий залишається вірним, заради Святого Ізраїлевого, Котрий Тебе обрав.
8 Так говорить Господь: У сприятливий час Я Тебе вислухаю і в день спасіння допоможу Тобі, – Я Тебе збережу, і поставлю Тебе Заповітом народів, щоб відновити край і розділити в ньому спустошену спадщину, –
9 аби сказати тим, котрі в кайданах: Виходьте! – а тим, хто перебуває в темряві: З’явіться! Вони будуть пастися при дорогах, – на всіх узгір’ях будуть їхні пасовища.
10 Вони не будуть голодувати, і не зазнають спраги, – їх не вразить сонячна спека, бо Той, Хто милостивий до них, водитиме їх і попровадить до водних джерел.
11 Усі Мої гори перетворю в дороги; Мої стежки пролягатимуть високо.
12 Сюди прийдуть здалеку (зі сходу ), інші – з півночі, ще інші – від моря (зі заходу ), а також від Сінімського краю.
13 Радійте, небеса! Нехай веселиться земля, і радісно вигукують гори, бо Сам Господь потішив Свій народ і змилосердився над Своїми страждальцями!
14 А Сіон говорив: Господь залишив мене, – мій Владика забув про мене!
15 Хіба ж забуде матір своє немовля? Хіба вона не пожаліє дитини свого лона? Та як би й вона забула, то Я тебе не забуду!
16 Подивись, Я записав тебе на долонях, – твої мури постійно переді Мною.
17 Твої діти поспішають до тебе, а ті, котрі тебе нищили і спустошували, залишають тебе .
18 Підійми свої очі та подивись довкола, – всі вони (діти ) зібралися і йдуть до тебе. Як живий Я, – говорить Господь, – усіма ними ти прикрасиш себе, як убранням, і вони стануть твоїм оздобленням, як у нареченої.
19 Адже коли твої поневолювачі тебе залишать, то твої руїни, пустирі і весь твій знищений край, стануть тісними для своїх мешканців.
20 І ти почуєш, як твої діти, яких ти вважав втраченими, говоритимуть між собою: Тісно мені, посунься трохи, аби мені оселитись!
21 І тоді ти здивовано скажеш: Хто мені їх породив? Я втратила дітей, була неплідною і жила вигнанницею на чужині. Звідкіля вони взялись? Адже я залишалась одна, – хто їх вигодував?
22 Так говорить мій Владика Господь: Ось Я підношу Свою руку (подаю знак ) до народів і підіймаю Свій стяг над племенами, – і вони нестимуть твоїх синів на руках, а твоїх дочок – на плечах.
23 Царі будуть у тебе вихователями, а їхні дружини-цариці – твоїми няньками. Долілиць вклонятимуться тобі й злизуватимуть порох з твоїх ніг. І тоді зрозумієш, що Я – Господь, і хто надіється на Мене, не засоромиться!
24 Хіба можна відібрати здобич у сильного, або полоненому втекти від переможця?
25 Так говорить Господь: Полонені будуть відібрані у могутнього, й здобич насильника буде врятована! Я виступлю проти твоїх супротивників, і дітей твоїх Я визволю!
26 А гнобителів твоїх змушу їсти власне тіло, – вони впиватимуться своєю кров’ю і сп’яніють, як від молодого вина. Тоді кожна людина визнає, що Я – Господь, твій Спаситель і Викупитель, Всемогутній Яковів!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)