1 And it came to pass at the end of twenty years, wherein Solomon had built the house of the LORD, and his own house, 2 That the cities which Huram had restored to Solomon, Solomon built them, and caused the children of Israel to dwell there. 3 And Solomon went to Hamath-zobah, and prevailed against it. 4 And he built Tadmor in the wilderness, and all the store cities, which he built in Hamath. 5 Also he built Beth-horon the upper, and Beth-horon the nether, fenced cities, with walls, gates, and bars; 6 And Baalath, and all the store cities that Solomon had, and all the chariot cities, and the cities of the horsemen, and all that Solomon desired to build in Jerusalem, and in Lebanon, and throughout all the land of his dominion.
7 ¶ As for all the people that were left of the Hittites, and the Amorites, and the Perizzites, and the Hivites, and the Jebusites, which were not of Israel, 8 But of their children, who were left after them in the land, whom the children of Israel consumed not, them did Solomon make to pay tribute until this day. 9 But of the children of Israel did Solomon make no servants for his work; but they were men of war, and chief of his captains, and captains of his chariots and horsemen. 10 And these were the chief of king Solomon’s officers, even two hundred and fifty, that bare rule over the people.
11 ¶ And Solomon brought up the daughter of Pharaoh out of the city of David unto the house that he had built for her: for he said, My wife shall not dwell in the house of David king of Israel, because the places are holy, whereunto the ark of the LORD hath come.
12 ¶ Then Solomon offered burnt offerings unto the LORD on the altar of the LORD, which he had built before the porch, 13 Even after a certain rate every day, offering according to the commandment of Moses, on the sabbaths, and on the new moons, and on the solemn feasts, three times in the year, even in the feast of unleavened bread, and in the feast of weeks, and in the feast of tabernacles.
14 ¶ And he appointed, according to the order of David his father, the courses of the priests to their service, and the Levites to their charges, to praise and minister before the priests, as the duty of every day required: the porters also by their courses at every gate: for so had David the man of God commanded. 15 And they departed not from the commandment of the king unto the priests and Levites concerning any matter, or concerning the treasures. 16 Now all the work of Solomon was prepared unto the day of the foundation of the house of the LORD, and until it was finished. So the house of the LORD was perfected.
17 ¶ Then went Solomon to Ezion-geber, and to Eloth, at the sea side in the land of Edom. 18 And Huram sent him by the hands of his servants ships, and servants that had knowledge of the sea; and they went with the servants of Solomon to Ophir, and took thence four hundred and fifty talents of gold, and brought them to king Solomon.
1 І сталося після двадцяти років, упродовж яких Соломон збудував Господній дім і свій дім, 2 і міста, які Хірам дав Соломонові, збудував їх Соломон і поселив там синів Ізраїля.
3 І Соломон прийшов до Емату Сови, і укріпив його. 4 І збудував Тедмор у пустелі й усі сильні міста, які збудував в Іматі. 5 І збудував Горішній Веторон і Долішній Веторон, сильні міста, мури, брами і замки, 6 і Ваалат, і всі сильні міста, які були в Соломона, і всі міста колісниць, міста коней і те, чого прагнув Соломон за бажанням збудувати в Єрусалимі, у Лівані та в усьому своєму царстві. 7 Весь народ, котрий залишився з хетів, аморейців, ферезейців, евейців і євусейців, які не з Ізраїля, 8 котрі були із синів тих, хто залишився з ними в землі, яких сини Ізраїля не вигубили, то Соломон привів їх як данників — аж до цього дня. 9 А синів Ізраїля Соломон не зробив рабами у своєму царстві, бо вони — військові люди, володарі й сильні, начальники над колісницями і вершниками. 10 Вони — начальники варти царя Соломона: двісті п’ятдесят наглядачів над народом.
11 І дочку фараона Соломон привів з міста Давида в дім, який збудував для неї, бо сказав: Моя жінка не житиме в місті Давида, царя Ізраїля, адже місце , куди прибув Господній ковчег, є святим.
12 Тоді Соломон приніс для Господа всепалення на жертовнику, який збудував перед храмом, 13 щоб за визначеною кількістю на кожний день (за заповідями Мойсея) приносити жертви по суботах, при настанні нового місяця та у свята — три рази на рік: на свято опрісноків, на свято тижнів і на свято шатер. 14 Він встановив за присудом Давида поділи священикам за їхнім служінням, і левітам на їхніх постах, щоби заносити хвалу і служити перед священиками за визначеною кількістю на кожний день, і сторожів на вході за їхніми поділами, за дверима і дверима, бо такі накази Давида, Божого чоловіка. 15 Вони не переступили наказів царя про священиків і левітів стосовно жодної справи і щодо скарбів.
16 І з того дня, коли покладено основу, аж доки Соломон не закінчив Господній дім, усяку працю привели в порядок.
17 Тоді Соломон вирушив до Ґазіонґавера і до Елата, що біля берега моря, у землі Ідумеї. 18 А Хірам через своїх рабів послав кораблі та рабів, які знали море, і вони вирушили з рабами Соломона до Софіра, взяли звідти чотириста п’ятдесят талантів золота і прибули до царя Соломона.