1 And it came to pass after this, that the king of the children of Ammon died, and Hanun his son reigned in his stead. 2 Then said David, I will shew kindness unto Hanun the son of Nahash, as his father shewed kindness unto me. And David sent to comfort him by the hand of his servants for his father. And David’s servants came into the land of the children of Ammon. 3 And the princes of the children of Ammon said unto Hanun their lord, Thinkest thou that David doth honour thy father, that he hath sent comforters unto thee? hath not David rather sent his servants unto thee, to search the city, and to spy it out, and to overthrow it? 4 Wherefore Hanun took David’s servants, and shaved off the one half of their beards, and cut off their garments in the middle, even to their buttocks, and sent them away. 5 When they told it unto David, he sent to meet them, because the men were greatly ashamed: and the king said, Tarry at Jericho until your beards be grown, and then return.
6 ¶ And when the children of Ammon saw that they stank before David, the children of Ammon sent and hired the Syrians of Beth-rehob, and the Syrians of Zoba, twenty thousand footmen, and of king Maacah a thousand men, and of Ish-tob twelve thousand men. 7 And when David heard of it , he sent Joab, and all the host of the mighty men. 8 And the children of Ammon came out, and put the battle in array at the entering in of the gate: and the Syrians of Zoba, and of Rehob, and Ish-tob, and Maacah, were by themselves in the field. 9 When Joab saw that the front of the battle was against him before and behind, he chose of all the choice men of Israel, and put them in array against the Syrians: 10 And the rest of the people he delivered into the hand of Abishai his brother, that he might put them in array against the children of Ammon. 11 And he said, If the Syrians be too strong for me, then thou shalt help me: but if the children of Ammon be too strong for thee, then I will come and help thee. 12 Be of good courage, and let us play the men for our people, and for the cities of our God: and the LORD do that which seemeth him good. 13 And Joab drew nigh, and the people that were with him, unto the battle against the Syrians: and they fled before him. 14 And when the children of Ammon saw that the Syrians were fled, then fled they also before Abishai, and entered into the city. So Joab returned from the children of Ammon, and came to Jerusalem.
15 ¶ And when the Syrians saw that they were smitten before Israel, they gathered themselves together. 16 And Hadarezer sent, and brought out the Syrians that were beyond the river: and they came to Helam; and Shobach the captain of the host of Hadarezer went before them. 17 And when it was told David, he gathered all Israel together, and passed over Jordan, and came to Helam. And the Syrians set themselves in array against David, and fought with him. 18 And the Syrians fled before Israel; and David slew the men of seven hundred chariots of the Syrians, and forty thousand horsemen, and smote Shobach the captain of their host, who died there. 19 And when all the kings that were servants to Hadarezer saw that they were smitten before Israel, they made peace with Israel, and served them. So the Syrians feared to help the children of Ammon any more.
1 І сталося, що після цього помер цар синів Аммона, а замість нього зацарював його син Аннон. 2 Давид сказав: Виявлю милосердя до Аннона, сина Нааса, таким чином, як і його батько виявляв милосердя до мене. І Давид послав, щоб його потішити через своїх рабів по його батькові, і слуги Давида прийшли в землю синів Аммона. 3 Та володарі синів Аммона промовили до Аннона, їхнього царя: Давид не послав тобі втішаючих, щоби вшанувати твого батька перед тобою, але хіба що для того, аби вистежити місто, роздивитися його і дослідити його послав Давид своїх слуг до тебе! 4 І тоді Аннон схопив слуг Давида, поголив їм бороди і наполовину обрізав їхній одяг, — аж до їхніх стегон, і відіслав їх. 5 Давидові сповістили про мужів, і він вислав їм назустріч людей , бо мужі були дуже зневажені. І цар сказав: Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, а тоді повернетеся!
6 А сини Аммона побачили, що люди Давида були засоромлені, і послали сини Аммона, і найняли Сирію ветроовську — двадцять тисяч піших, і царя Мааха — тисячу чоловік, і Істова — дванадцять тисяч чоловік. 7 Коли Давид почув про це , то послав Йоава і все могутнє військо. 8 І сини Аммона виступили, і вишикувалися до бою при вході в браму, а Сирія сувська, Роїв, Істов і Мааха були самі в полі.
9 Йоав побачив, що бойова лава була якраз напроти нього, як спереду, так і ззаду, і вибрав декого з усіх молодців Ізраїля, і розбив табір позаду Сирії. 10 А решту народу він передав під керівництво свого брата Авесси, і вони отаборилися напроти синів Аммона. 11 І він сказав: Якщо подужає мене Сирія, то ви будете мені на спасіння, якщо ж сини Аммона подужають тебе, то ми будемо на те , щоб тебе врятувати. 12 Будь мужнім! Ми маємо перемогти задля нашого народу і задля наших Божих міст, і Господь учинить те, що добре в Його очах! 13 І Йоав та його народ разом з ним вступили в бій проти сирійців, і вони втекли з-перед нього. 14 А сини Аммона побачили, що сирійці втекли, тож і вони втекли з-перед Авесси, і ті ввійшли в місто. Від синів Аммона Йоав повернувся і прибув у Єрусалим.
15 І побачили сирійці, що зазнали поразки перед Ізраїлем, і вони зібралися разом. 16 І послав Адраазар, і зібрав сирійців, які на другому боці ріки Халамака, і вони прийшли до Елама, а Совак, володар армії Адраазара, у них на чолі. 17 Давидові сповістили про це . Тож він зібрав увесь Ізраїль, перейшов Йордан і підійшов до Еламу. А сирійці отаборилися перед Давидом і воювали з ним. 18 Та сирійці втекли з-перед Ізраїля, і Давид побив сімсот сирійських колісниць і сорок тисяч коней. Він побив Совака, володаря його армії, і той там загинув. 19 І побачили всі царі, раби Адраазара, що зазнали поразки перед Ізраїлем, тож покорилися Ізраїлю і служили їм. А Сирія надалі боялася захищати синів Аммона.