A Psalm of David, when he changed his behaviour before Abimelech; who drove him away, and he departed.
1 I will bless the LORD at all times: his praise shall continually be in my mouth.
2 My soul shall make her boast in the LORD: the humble shall hear thereof , and be glad.
3 O magnify the LORD with me, and let us exalt his name together.
4 I sought the LORD, and he heard me, and delivered me from all my fears.
5 They looked unto him, and were lightened: and their faces were not ashamed.
6 This poor man cried, and the LORD heard him , and saved him out of all his troubles.
7 The angel of the LORD encampeth round about them that fear him, and delivereth them.
8 O taste and see that the LORD is good: blessed is the man that trusteth in him.
9 O fear the LORD, ye his saints: for there is no want to them that fear him.
10 The young lions do lack, and suffer hunger: but they that seek the LORD shall not want any good thing .
11 Come, ye children, hearken unto me: I will teach you the fear of the LORD.
12 What man is he that desireth life, and loveth many days, that he may see good?
13 Keep thy tongue from evil, and thy lips from speaking guile.
14 Depart from evil, and do good; seek peace, and pursue it.
15 The eyes of the LORD are upon the righteous, and his ears are open unto their cry.
16 The face of the LORD is against them that do evil, to cut off the remembrance of them from the earth.
17 The righteous cry, and the LORD heareth, and delivereth them out of all their troubles.
18 The LORD is nigh unto them that are of a broken heart; and saveth such as be of a contrite spirit.
19 Many are the afflictions of the righteous: but the LORD delivereth him out of them all.
20 He keepeth all his bones: not one of them is broken.
21 Evil shall slay the wicked: and they that hate the righteous shall be desolate.
22 The LORD redeemeth the soul of his servants: and none of them that trust in him shall be desolate.
1 Псалом Давида. Господи, учини суд над тими, котрі кривдять мене, побори тих, які воюють зі мною.
2 Візьми зброю та щит і підіймись мені на допомогу.
3 Витягни меча і перепини тих, які мене переслідують. Скажи моїй душі: Я — твоє спасіння.
4 Хай посоромляться й зазнають стиду ті, які дошукуються моєї душі, хай обернуться назад і покриються ганьбою ті, котрі виношують проти мене зло.
5 Хай стануть вони, як порох, який розносить вітер, — нехай прожене їх Господній ангел.
6 Нехай їхня дорога покриється темрявою і стане ковзкою, нехай ангел Господній їх переслідує.
7 Однак вони даремно наставили на мене свою згубну пастку, безпідставно дорікали моїй душі.
8 Нехай накриє їх сітка, про яку не знають, нехай їх схопить капкан, який самі прикрили, хай попадуться в ті ж тенета.
9 А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися своїм Спасителем.
10 Усі мої кості скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з рук тих, які сильніші за нього, а вбогого і нужденного — від тих, які його грабують.
11 Піднялися фальшиві свідки й стали допитувати мене про те, чого я не знав.
12 Відплатили мені злом за добро, осиротили душу мою.
13 А я, коли вони тривожили мене, одягався в мішковину, упокорював свою душу постом; тож моя молитва повернеться в моє нутро.
14 Я піклувався про кожного з них, як про друга, як про свого брата, і впокорювався — як той, хто ридає і сумує.
15 Вони ж з мене глузували, зійшлися, зібрали на мене кари, а я не знав; розділилися і не покаялися.
16 Цькували мене, глузливо висміювали, скреготали на мене своїми зубами.
17 Господи, коли Ти зглянешся? Відведи мою душу від їхнього злодіяння, мою єдину — від левів.
18 Я прославлятиму Тебе, Господи, на багатолюдному зібранні, оспівуватиму Тебе перед великим народом.
19 Не дай потішитися наді мною тим, які безпідставно ворогують проти мене, котрі без причини мене ненавидять і переморгуються очима:
20 бо зі мною вони говорять мирно, а в гніві задумують зраду.
21 Порозкривали на мене свої уста й сказали: Добре, добре! Побачили наші очі!
22 Ти побачив, Господи, тож не промовчи. Господи, не відступи від мене.
23 Устань, Господи, і зваж на мій суд і мою справу, Боже мій і Господи мій!
24 Суди мене за Своєю праведністю, Господи, Боже мій, аби не насміхалися наді мною
25 і не говорили у своїх серцях: Добре, добре нашій душі! Хай не скажуть: Ми проковтнули його!
26 Хай застидаються і засоромляться разом ті, які радіють з мого лиха, хай одягнуться в стид і сором ті, які вихваляються переді мною.
27 Хай радіють і веселяться ті, які бажають справедливості щодо мене, і хай завжди говорять ті, котрі бажають миру Своєму рабові: Тож буде звеличений Господь!
28 І язик мій буде навчатися Твоєї праведності та як віддавати весь день Тобі хвалу.