1 Начальнику хора. Раба Господня Давида.
2 Нечестие беззаконного говорит в сердце моем: нет страха Божия пред глазами его, 3 ибо он льстит себе в глазах своих, будто отыскивает беззаконие свое, чтобы возненавидеть его; 4 слова уст его — неправда и лукавство; не хочет он вразумиться, чтобы делать добро; 5 на ложе своем замышляет беззаконие, становится на путь недобрый, не гнушается злом. 6 Господи! милость Твоя до небес, истина Твоя до облаков! 7 Правда Твоя, как горы Божии, и судьбы Твои — бездна великая! Человеков и скотов хранишь Ты, Господи! 8 Как драгоценна милость Твоя, Боже! Сыны человеческие в тени крыл Твоих покойны: 9 насыщаются от тука дома Твоего, и из потока сладостей Твоих Ты напояешь их, 10 ибо у Тебя источник жизни; во свете Твоем мы видим свет. 11 Продли милость Твою к знающим Тебя и правду Твою к правым сердцем, 12 да не наступит на меня нога гордыни, и рука грешника да не изгонит меня: 13 там пали делающие беззаконие, низринуты и не могут встать.
Слава:Псалом 35
1 Псалом Давида.
Господи, вчини суд над тими, що позиваються на мене, вступи у битву з тими, що виступають проти мене.
2 Візьми зброю та щит і встань мені на допомогу.
3 Простягни списа і стримай тих, що мене переслідують. Скажи моїй душі: Я – твоє спасіння.
4 Нехай осоромляться й зазнають ганьби ті, що чинять замах на моє життя, – хай відступлять назад і покриються стидом ті, що замишляють проти мене злочин.
5 Нехай вони стануть, як полова на вітрі, – хай розпорошить їх Господній ангел.
6 Нехай їхня дорога покриється темрявою, стане слизькою, і ангел Господній хай їх переслідує.
7 Адже вони без причини таємно поставили на мене свою згубну пастку, безпідставно чатуючи за моїм життям.
8 Нехай зненацька прийде на них загибель, – нехай упіймаються вони у капкан, який самі встановили, – хай попадуться в нього і загинуть.
9 А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися Його спасінням.
10 Кожна моя кісточка скаже: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з руки сильнішого за нього, а вбогого і нужденного – від того, хто його грабує.
11 Повстають фальшиві свідки й допитуються в мене про те, чого я не знаю.
12 Відплачують мені злом за добро, – душа моя у розпачі.
13 Але ж я, коли вони хворіли, зодягався у веретище, впокорював себе постом, хоч моя молитва часом поверталася до мене.
14 Я піклувавсякожним , як другом чи своїм братом, – ходив похиленим і сумним, немов у жалобі за матір’ю.
15 Але, коли спотикався я, вони тішились, – сходилися разом, негідники, таємно зговорювались, кричали і не замовкали.
16 Як злосливі облудники, глузують, скрегочучи на мене своїми зубами.
17 Господи, як довго Ти дивитимешся на це? Визволи мою душу від рикаючих, мою єдину – від левчуків.
18 Я прославлятиму Тебе на багатолюдному зібранні, вихвалятиму Тебе перед численним народом.
19 Не дозволь зловтішатися наді мною тим, котрі безпідставно вороже налаштовані проти мене, – котрі без причини мене ненавидять, переморгуючись очима,
20 бо не про мир говорять вони, а проти миролюбних на землі вони замишляють лихе.
21 Відкривають на мене свої уста й кажуть: Ага! Ага! Наші очі це бачили!
22 Ти, Господи, бачиш, тож не промовчи. Господи, не віддаляйся від мене!
23 Підіймись і стань на мій захист у моїй справі, Боже і Владико мій!
24 Суди мене за Своєю справедливістю, Господи, Боже мій, щоб не зловтішалися наді мною
25 і не говорили у своїх серцях: Ага! Ми досягли свого! Нехай не скажуть: Ми проковтнули його!
26 Нехай завстидаються і засоромляться всі ті, що тішаться моїм нещастям, – хай вкриються ганьбою і соромом ті, що підносяться наді мною.
27 Хай радіють і веселяться всі, котрі прагнуть справедливості щодо мене, і постійно повторюють: Нехай буде звеличений Господь, Який бажає спокою Своєму слузі!
28 Тоді мій язик звіщатиме Твою справедливість, цілий день проголошуючи Тобі хвалу.