Псалом Асафа.
1 Бог богов, Господь возглаголал и призывает землю, от восхода солнца до запада. 2 С Сиона, который есть верх красоты, является Бог, 3 грядет Бог наш, и не в безмолвии: пред Ним огонь поядающий, и вокруг Его сильная буря. 4 Он призывает свыше небо и землю, судить народ Свой: 5 «соберите ко Мне святых Моих, вступивших в завет со Мною при жертве». 6 И небеса провозгласят правду Его, ибо судия сей есть Бог. 7 «Слушай, народ Мой, Я буду говорить; Израиль! Я буду свидетельствовать против тебя: Я Бог, твой Бог. 8 Не за жертвы твои Я буду укорять тебя; всесожжения твои всегда предо Мною; 9 не приму тельца из дома твоего, ни козлов из дворов твоих, 10 ибо Мои все звери в лесу, и скот на тысяче гор, 11 знаю всех птиц на горах, и животные на полях предо Мною. 12 Если бы Я взалкал, то не сказал бы тебе, ибо Моя вселенная и все, что наполняет ее. 13 Ем ли Я мясо волов и пью ли кровь козлов? 14 Принеси в жертву Богу хвалу и воздай Всевышнему обеты твои, 15 и призови Меня в день скорби; Я избавлю тебя, и ты прославишь Меня». 16 Грешнику же говорит Бог: «что ты проповедуешь уставы Мои и берешь завет Мой в уста твои, 17 а сам ненавидишь наставление Мое и слова Мои бросаешь за себя? 18 когда видишь вора, сходишься с ним, и с прелюбодеями сообщаешься; 19 уста твои открываешь на злословие, и язык твой сплетает коварство; 20 сидишь и говоришь на брата твоего, на сына матери твоей клевещешь; 21 ты это делал, и Я молчал; ты подумал, что Я такой же, как ты. Изобличу тебя и представлю пред глаза твои [грехи твои]. 22 Уразумейте это, забывающие Бога, дабы Я не восхитил, — и не будет избавляющего. 23 Кто приносит в жертву хвалу, тот чтит Меня, и кто наблюдает за путем своим, тому явлю Я спасение Божие».
Псалом 49
1 Диригентові. Синів Корея. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи; вважайте всі мешканці Землі, –
3 однаково, як прості люди, так і знатні, як багаті так і вбогі.
4 Мої уста висловлюватимуть мудрі слова, – роздуми мого серця будуть розумними.
5 Своє вухо я нахилю до приповісті, й відкрию мою загадку в супроводі гуслів:
6 Чому маю боятися в лиху годину, коли мене по п’ятах переслідує несправедливість моїх нападників – тих,
7 що надіються на свою силу і хваляться великим своїм багатством?
8 Адже жодна людина не викупить брата свого і не дасть Богові викупу за нього,
9 бо викуп за їхню душу надто дорогий і не задовольнить Його ніколи,
10 щоб жив він (брат ) вічно й не побачив могили…
11 Він бачить, що мудрі вмирають так само як гинуть нерозумні, залишаючи своє багатство іншим.
12 Могили стають їхніми домівками навіки. Таке їхнє існування з роду в рід, хоч своїми іменами називали країни.
13 Тож людина, хоча за життя буває в пошані, уподібнюється до тварин, що зникають.
14 Така дорога і тих, котрі нерозумно на себе покладаються , хоча їхні послідовники хвалитимуться усім, що ті говорили.
Музична пауза .15 Їх женуть, наче овець, до шеолу, смерть їх пасе, але на світанку запанують над ними праведні. Їхня постать зникне, а шеол стане для них домівкою.
16 Але Бог визволить мою душу з влади шеолу. Він прийме мене.
Музична пауза .17 Не тривожся, коли людина багатіє, й коли зростає слава її дому.
18 Адже, помираючи, не забере вона нічого, і не піде за нею слава її,
19 хоч за свого життя вона вважала себе щасливою, – її хвалили, що дбала про себе й була успішною.
20 Вона приєднається до роду своїх батьків, які вже ніколи не побачать світла.
21 Але людина, що живе в розкоші, не розуміє, що вона також подібна до тварин, які гинуть.