1 Начальнику хора. На музыкальном орудии Шушан-Эдуф. Писание Давида для изучения, 2 когда он воевал с Сириею Месопотамскою и с Сириею Цованскою, и когда Иоав, возвращаясь, поразил двенадцать тысяч Идумеев в долине Соляной.
3 Боже! Ты отринул нас, Ты сокрушил нас, Ты прогневался: обратись к нам. 4 Ты потряс землю, разбил ее: исцели повреждения ее, ибо она колеблется. 5 Ты дал испытать народу твоему жестокое, напоил нас вином изумления. 6 Даруй боящимся Тебя знамя, чтобы они подняли его ради истины, 7 чтобы избавились возлюбленные Твои; спаси десницею Твоею и услышь меня. 8 Бог сказал во святилище Своем: «восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю: 9 Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем крепость главы Моей, Иуда скипетр Мой, 10 Моав умывальная чаша Моя; на Едома простру сапог Мой. Восклицай Мне, земля Филистимская!» 11 Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома? 12 Не Ты ли, Боже, Который отринул нас, и не выходишь, Боже, с войсками нашими? 13 Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна. 14 С Богом мы окажем силу, Он низложит врагов наших.
1 Для дириґента хору. На спів: “Лілея свідчення”. Золотий псалом Давидів для навчання, 2 коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
3 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, — повернися ж до нас!
4 Ти землею затряс, і її розірвав,— уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
5 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином…
6 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села .
7 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
8 У святині Своїй Бог промовив: “Нехай розвеселюсь, — розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
9 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем — охорона Моїй голові, Юда — берло Моє.
10 Моав — то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, — вигукуй для Мене із радістю!”
11 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже , Боже?
13 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч — марнота!
14 Ми мужність виявимо в Бозі,— і Він потопче противників наших!