1 Когда бывшие в шатрах услышали о том, что случилось, то смутились, 2 и напал на них страх и трепет, и ни один из них не остался в глазах ближнего, но все они бросившись бежали по всем дорогам равнины и нагорной страны. 3 И расположившиеся лагерем в нагорной стране около Ветилуи также обратились в бегство. Тогда сыны Израиля, каждый из них воинственный муж, погнались за ними. 4 Озия послал в Ветомасфем, Виваю, Ховаю и Холу и во все пределы Израильские, чтобы известить о совершившемся, и чтобы все погнались за неприятелями для истребления их. 5 Как скоро услышали об этом сыны Израиля, все дружно напали на них и поражали их до Ховы; равно и пришедшие из Иерусалима и из всей нагорной страны, так как им возвещено было о том, что́ случилось в стане врагов их, и из Галаада и Галилеи, со всех сторон наносили им большое поражение, доколе они не прошли за Дамаск и за пределы его. 6 Прочие жители Ветилуи напали на стан Ассирийский, разграбили его и весьма обогатились. 7 А сыны Израиля, возвратившиеся от поражения, овладели остальным; и села и деревни в нагорной стране и на равнине получили большую добычу, потому что ее было весьма многое множество. 8 Великий священник Иоаким и старейшины сынов Израилевых, жившие в Иерусалиме, пришли посмотреть, какое благо сотворил Господь для Израиля, и видеть Иудифь и приветствовать ее. 9 Как только они вошли к ней, то все единодушно благословили ее и сказали ей: ты величие Израиля, ты великая радость Израиля, ты великая слава нашего рода. 10 Все это ты сделала твоею рукою; ты сделала добро Израилю, и да благоволит к нему Бог; будь же благословенна от Господа Вседержителя на вечное время. И весь народ сказал: да будет!
11 Народ расхищал лагерь в продолжение тридцати дней, и Иудифи отдали шатер Олоферна и все серебряные сосуды и постели и чаши и всю утварь его. Она взяла, возложила на мула своего, запрягла колесницы свои и сложила это на них. 12 И сбежались все жены Израильские видеть ее, и благословляли ее и составили из себя для нее хор; а она взяла в свои руки обвитые виноградными листьями жезлы и дала женщинам, бывшим с нею, 13 и возложили на себя масличные венки — она и бывшие с нею. Она шла впереди всего народа в хоре и вела за собою всех жен; за нею следовали все мужи Израильские, вооруженные, с венками и с торжественными песнями в своих устах. 14 Иудифь начала пред всем Израилем благодарственную песнь, и весь народ подпевал эту песнь.
1 І коли почули ті, що були в шатрах, то жахнулися від того, що сталося, 2 і на них напало тремтіння і страх, і не було чоловіка, котрий залишився ще перед обличчям ближнього, але, розбігаючись, одностайно втекли всякою дорогою рівнини і горішньої околиці. 3 Повернулися до втечі ті, що стояли табором у горішній околиці довкруги Ветулії. І тоді сини Ізраїля, кожний з них чоловік-вояк, кинулися на них. 4 І послав Озія до Ветомастема, Ховея та Коли, і до кожної границі Ізраїля тих, що сповіщали про те, що сталося, і щоб усі вояки кинулися, аби їх вигубити. 5 І коли сини Ізраїля почули, то всі одностайно напали на них і вирізали їх аж до Хови. Так само і ті, що з Єрусалима, прийшли і з усієї гірської околиці, бо їм сповістили те, що сталося з табором їхніх ворогів. І ті, що в Ґалааді, і ті, що в Галилеї, побили їх великим погромом, аж доки не прийшли до Дамаску та його околиць. 6 А інші, що жили у Ветулії, напали на табір ассирійців, пограбували їх і сильно збагатилися.
7 І сини Ізраїля, що поверталися з битви, заволоділи залишеним — селами, дворами в гірській околиці та на рівнині, заволоділи багатою здобиччю, бо було дуже велике число. 8 І великий священик Йоаким, і старійшина синів Ізраїля, які жили в Єрусалимі, прийшли подивитися на добро, яке зробив Господь Ізраїлеві, побачити Юдиту і поговорити з нею мирно.
9 І коли вони прийшли до неї, то поблагословили її всі разом і сказали їй: Ти — звеличення Єрусалима, ти — велика радість Ізраїля, ти — велика похвала нашого роду! 10 Ти зробила це все твоєю рукою, ти зробила добро з Ізраїлем, і це сподобалося Богові. Будь благословенна в Господа Вседержителя на вічний час. І весь народ сказав: Нехай так буде!
11 І весь народ грабував табір тридцять днів. І дали Юдиті шатро Олоферна і весь столовий посуд, ліжка, миски і весь його посуд, і вона, взявши, поставила на свого осла, запрягла свої колісниці і поклала це на них. 12 І збіглася кожна жінка Ізраїля, щоб її побачити, її поблагословили і зробили для неї танки між собою, і вона взяла галузки у свої руки і дала жінкам, що з нею. 13 І увінчали оливковим вінцем її і тих, що з нею, і вона випереджала весь народ, провадячи всіх жінок у танку, і йшов за ними кожний озброєний чоловік Ізраїля з вінцями і піснями на своїх устах. 14 І Юдита почала це прославляння в усьому Ізраїлі, а за нею весь народ співав цю хвалу.