1 Отправившись оттуда, приходит в пределы Иудейские за Иорданскою стороною. Опять собирается к Нему народ, и, по обычаю Своему, Он опять учил их. 2 Подошли фарисеи и спросили, искушая Его: позволительно ли разводиться мужу с женою? 3 Он сказал им в ответ: что заповедал вам Моисей? 4 Они сказали: Моисей позволил писать разводное письмо и разводиться. 5 Иисус сказал им в ответ: по жестокосердию вашему он написал вам сию заповедь. 6 В начале же создания, Бог мужчину и женщину сотворил их. 7 Посему оставит человек отца своего и мать 8 и прилепится к жене своей, и будут два одною плотью; так что они уже не двое, но одна плоть. 9 Итак, что Бог сочетал, того человек да не разлучает. 10 В доме ученики Его опять спросили Его о том же. 11 Он сказал им: || кто разведется с женою своею и женится на другой, тот прелюбодействует от нее; 12 и если жена разведется с мужем своим и выйдет за другого, прелюбодействует.
13 Приносили к Нему детей, чтобы Он прикоснулся к ним; ученики же не допускали приносящих. 14 Увидев то , Иисус вознегодовал и сказал им: пустите детей приходить ко Мне и не препятствуйте им, ибо таковых есть Царствие Божие. 15 Истинно говорю вам: кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него. 16 И, обняв их, возложил руки на них и благословил их.
17 Когда выходил Он в путь, подбежал некто, пал пред Ним на колени и спросил Его: Учитель благий! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную? 18 Иисус сказал ему: что ты называешь Меня благим? Никто не благ, как только один Бог. 19 Знаешь заповеди: не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, не обижай, почитай отца твоего и мать. 20 Он же сказал Ему в ответ: Учитель! всё это сохранил я от юности моей. 21 Иисус, взглянув на него, полюбил его и сказал ему: одного тебе недостает: пойди, всё, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах; и приходи, последуй за Мною, взяв крест. 22 Он же, смутившись от сего слова, отошел с печалью, потому что у него было большое имение. 23 И, посмотрев вокруг, Иисус говорит ученикам Своим: || как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие! 24 Ученики ужаснулись от слов Его. Но Иисус опять говорит им в ответ: дети! как трудно надеющимся на богатство войти в Царствие Божие! 25 Удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие. 26 Они же чрезвычайно изумлялись и говорили между собою: кто же может спастись? 27 Иисус, воззрев на них, говорит: человекам это невозможно, но не Богу, ибо всё возможно Богу.
28 И начал Петр говорить Ему: вот, мы оставили всё и последовали за Тобою. 29 Иисус сказал в ответ: истинно говорю вам: нет никого, кто оставил бы дом, или братьев, или сестер, или отца, или мать, или жену, или детей, или зе́мли, ради Меня и Евангелия, 30 и не получил бы ныне, во время сие, среди гонений, во сто крат более домов, и братьев и сестер, и отцов, и матерей, и детей, и земель, а в веке грядущем жизни вечной. 31 Многие же будут первые последними, и последние первыми.
32 Когда были они на пути, восходя в Иерусалим, Иисус шел впереди их, а они ужасались и, следуя за Ним, были в страхе. || Подозвав двенадцать, Он опять начал им говорить о том, что́ будет с Ним: 33 вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть, и предадут Его язычникам, 34 и поругаются над Ним, и будут бить Его, и оплюют Его, и убьют Его; и в третий день воскреснет. 35 Тогда подошли к Нему сыновья Зеведеевы Иаков и Иоанн и сказали: Учитель! мы желаем, чтобы Ты сделал нам, о чем попросим. 36 Он сказал им: что хотите, чтобы Я сделал вам? 37 Они сказали Ему: дай нам сесть у Тебя, одному по правую сторону, а другому по левую, в славе Твоей. 38 Но Иисус сказал им: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я пью, и креститься крещением, которым Я крещусь? 39 Они отвечали: можем. Иисус же сказал им: чашу, которую Я пью, будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься; 40 а дать сесть у Меня по правую сторону и по левую — не от Меня зависит , но кому уготовано. 41 И, услышав, десять начали негодовать на Иакова и Иоанна. 42 Иисус же, подозвав их, сказал им: вы знаете, что почитающиеся князьями народов господствуют над ними, и вельможи их властвуют ими. 43 Но между вами да не будет так: а кто хочет быть бо́льшим между вами, да будет вам слугою; 44 и кто хочет быть первым между вами, да будет всем рабом. 45 Ибо и Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.
46 Приходят в Иерихон. И когда выходил Он из Иерихона с учениками Своими и множеством народа, Вартимей, сын Тимеев, слепой сидел у дороги, прося милостыни. 47 Услышав, что это Иисус Назорей, он начал кричать и говорить: Иисус, Сын Давидов! помилуй меня. 48 Многие заставляли его молчать; но он еще более стал кричать: Сын Давидов! помилуй меня. 49 Иисус остановился и велел его позвать. Зовут слепого и говорят ему: не бойся, вставай, зовет тебя. 50 Он сбросил с себя верхнюю одежду, встал и пришел к Иисусу. 51 Отвечая ему, Иисус спросил: чего ты хочешь от Меня? Слепой сказал Ему: Учитель! чтобы мне прозреть. 52 Иисус сказал ему: иди, вера твоя спасла тебя. И он тотчас прозрел и пошел за Иисусом по дороге.
Про розлучення
1 Вийшовши звідти, Він приходить на територію Юдеї, що на другому боці Йордану. Збирається знову до Нього натовп, і Він, за звичаєм, знову їх навчає.
2 Підійшли фарисеї та, випробовуючи Його, запитували Його, чи можна чоловікові розлучатися з дружиною.
3 Він же у відповідь сказав їм: Що вам заповів Мойсей?
4 А вони промовили: Мойсей заповів написати листа про розлучення і відпустити.
5 Ісус же сказав їм: Він вам написав цю заповідь через ваше жорстокосердя.
6 Але від початку творіння [Бог] створив їх чоловіком і жінкою.
7 Ось тому залишить чоловік свого батька й матір і з’єднається зі своєю дружиною,
8 і будуть двоє одним тілом, так що вони вже не двоє, а одне тіло.
9 Отже, що Бог поєднав, те людина хай не розлучає!
10 Вдома учні знову розпитували Його про це.
11 І Він каже їм: Якщо хто розлучиться зі своєю дружиною та одружиться з іншою, той чинить проти неї перелюб;
12 і якщо вона розлучиться зі своїм чоловіком і вийде заміж за іншого, то й вона чинить перелюб.
Будьте, як діти
13 І приносили до Нього дітей, щоби доторкнувся до них. А учні забороняли їм.
14 Побачивши це , Ісус обурився і сказав їм: Пропустіть дітей, хай приходять до Мене, і не забороняйте їм, бо таким належить Царство Боже.
15 Запевняю вас: якщо хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
16 Він обійняв їх і, поклавши на них руки, благословив.
Багатому важко ввійти в Царство Боже
17 А як Він вирушав у дорогу, один підбіг, упав на коліна й запитав Його: Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?
18 Ісус сказав йому: Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог.
19 Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?
20 Той сказав йому: Учителю, усе це я зберіг з малих літ!
21 Поглянувши на нього з любов’ю, Ісус сказав йому: Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь, [бери свій хрест] і йди за Мною!
22 Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав велике багатство.
23 І, поглянувши навколо, Ісус каже Своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
24 Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: Діти, як важко [тим, які надіються на багатство], увійти в Царство Боже!
25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!
26 Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: Хто ж тоді може спастися?
27 Поглянув на них Ісус, та й каже: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе.
Нагорода тим, хто слідує за Христом
28 Тут Петро почав говорити Йому: Ось ми залишили все й пішли за Тобою.
29 Ісус промовив: Запевняю вас: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, [або дружину], або дітей, чи поля — заради Мене й заради Євангелія —
30 і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, — і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, а в майбутньому віці — вічне життя!
31 Багато перших стануть останніми, а останні — першими.
Попереду — страждання, смерть і воскресіння
32 Вони ж були в дорозі, прямуючи до Єрусалима. Попереду йшов Ісус. А учні , ідучи слідом, були дуже здивовані та охоплені страхом. Покликавши знову дванадцятьох, Він почав їм говорити про те, що має з Ним статися:
33 Ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть, і видадуть язичникам;
34 і будуть глумитися з Нього, і оплюють Його, і бичуватимуть Його, і вб’ють, а через три дні Він воскресне.
Як стати великим
35 Підійшли до Нього Яків та Іван — Зеведеєві сини, і сказали Йому: Учителю, хочемо, щоб Ти нам зробив те, про що попросимо Тебе.
36 Він сказав їм: А що ви хочете, щоб Я зробив для вас?
37 Вони ж сказали Йому: Зроби нам так, щоб ми — один праворуч Тебе, а інший ліворуч — сиділи у славі Твоїй.
38 Ісус же сказав їм: Ви не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити ту чашу, котру Я п’ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?
39 Вони сказали Йому: Можемо! Ісус же відповів їм: Чашу, котру Я п’ю, ви будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хрещені.
40 Але щоб сісти праворуч Мене чи ліворуч, — давати не Мені, це тим, кому приготовлено.
41 Коли це почули десятеро учнів , то обурилися на Якова й Івана.
42 А Ісус, покликавши їх, каже їм: Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі гноблять їх.
43 Але не так буде між вами: якщо хтось між вами хоче бути великим, нехай буде вам слугою.
44 І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом.
45 Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!
Ісус зціляє сліпого Вартимея
46 І прийшли вони в Єрихон. А коли Він зі Своїми учнями і великим натовпом виходив з Єрихона, то син Тимея, Вартимей , сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 Почувши, що це Ісус Назарянин, він почав кричати, гукаючи: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся наді мною!
48 І багато погрожували йому, щоби замовк. Та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
49 А Ісус, зупинившись, сказав: Покличте його! Вони закликали сліпця і сказали йому: Кріпися, вставай, Він кличе тебе!
50 Той скинув свого плаща, підскочив і прийшов до Ісуса.
51 І у відповідь Ісус промовив до нього: Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Сліпий відказав Йому: Учителю, щоб я прозрів!
52 Ісус же сказав йому: Іди, віра твоя спасла тебе! І він відразу прозрів і пішов дорогою за Ним.