[Давида.]
1 При реках Вавилона, там сидели мы и плакали, когда вспоминали о Сионе; 2 на вербах, посреди его, повесили мы наши арфы. 3 Там пленившие нас требовали от нас слов песней, и притеснители наши — веселья: «пропойте нам из песней Сионских». 4 Как нам петь песнь Господню на земле чужой? 5 Если я забуду тебя, Иерусалим, — забудь меня десница моя; 6 прилипни язык мой к гортани моей, если не буду помнить тебя, если не поставлю Иерусалима во главе веселия моего. 7 Припомни, Господи, сынам Едомовым день Иерусалима, когда они говорили: «разрушайте, разрушайте до основания его». 8 Дочь Вавилона, опустошительница! блажен, кто воздаст тебе за то, что ты сделала нам! 9 Блажен, кто возьмет и разобьет младенцев твоих о камень!
Слава:1 Псалом Давида. Біля рік Вавилонських ми сиділи і плакали там, коли згадували Сіон.
2 Посеред нього на вербах ми повісили наші гусла.
3 Оскільки ті, які взяли нас у полон, попросили нас там слів із пісень, — ті, котрі нас забрали — пісню: Заспівайте нам сіонських пісень!
4 Та як нам співати Господню пісню на чужій землі?
5 Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, то нехай піде в забуття моя правиця.
6 Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, якщо не пам’ятатиму тебе, якщо не вважатиму Єрусалим джерелом моєї радості.
7 Господи, у день Єрусалима згадай синів Едома, як вони вигукували: Знищуйте, знищуйте його аж до основ!
8 Нещасна вавилонська дочко! Блаженний той, хто відплатить тобі за те, що ти нам заподіяла!
9 Блаженний той, хто візьме й розіб’є об скелю твоїх немовлят!