Псалом Давида. [Прежде помазания.]
1 Господь — свет мой и спасение мое: кого мне бояться? Господь крепость жизни моей: кого мне страшиться? 2 Если будут наступать на меня злодеи, противники и враги мои, чтобы пожрать плоть мою, то они сами преткнутся и падут. 3 Если ополчится против меня полк, не убоится сердце мое; если восстанет на меня война, и тогда буду надеяться. 4 Одного просил я у Господа, того только ищу, чтобы пребывать мне в доме Господнем во все дни жизни моей, созерцать красоту Господню и посещать [святый] храм Его, 5 ибо Он укрыл бы меня в скинии Своей в день бедствия, скрыл бы меня в потаенном месте селения Своего, вознес бы меня на скалу. 6 Тогда вознеслась бы голова моя над врагами, окружающими меня; и я принес бы в Его скинии жертвы славословия, стал бы петь и воспевать пред Господом. 7 Услышь, Господи, голос мой, которым я взываю, помилуй меня и внемли мне. 8 Сердце мое говорит от Тебя: «ищите лица Моего»; и я буду искать лица Твоего, Господи. 9 Не скрой от меня лица Твоего; не отринь во гневе раба Твоего. Ты был помощником моим; не отвергни меня и не оставь меня, Боже, Спаситель мой! 10 ибо отец мой и мать моя оставили меня, но Господь примет меня. 11 Научи меня, Господи, пути Твоему и наставь меня на стезю правды, ради врагов моих; 12 не предавай меня на произвол врагам моим, ибо восстали на меня свидетели лживые и дышат злобою. 13 Но я верую, что увижу благость Господа на земле живых. 14 Надейся на Господа, мужайся, и да укрепляется сердце твое, и надейся на Господа.
Слава:1 Псалом Давида. Перед помазанням.
Господь — моє Світло і мій Спаситель. Кого мені боятися? Господь — Захисник мого життя. Кого мені лякатися?
2 Коли підступали до мене злочинці, щоб їсти моє тіло, — гнобителі й мої вороги, — вони знемагали і падали.
3 Якщо проти мене підніметься табір, моє серце не злякається. Якщо проти мене виникне війна, я [на Нього] буду надіятися.
4 Одного просив я в Господа, одного буду прагнути: щоб упродовж усього мого життя я перебував у Господньому домі, бачив Господню красу й оглядав Його храм.
5 Бо в день моєї недолі Він сховав мене в наметі, — Він заховав мене в потаємному місці Свого намету, підняв мене на скелю.
6 І ось тепер Він підніс угору мою голову на моїх ворогів. Тож я обійшов і в Його наметі приніс жертву хвали. Я буду співати і грати Господу.
7 Почуй, Господи, мій голос, яким я кликав, помилуй мене і вислухай мене.
8 Моє серце сказало Тобі: [Буду шукати Господа; шукало Тебе моє обличчя]. Тож я, Господи, шукатиму Твого обличчя!
9 Не відверни від мене Свого обличчя, не відвертайся від раба Свого в гніві. Будь моїм помічником, не покинь мене і не залиши мене, Боже, Спасителю мій!
10 Адже мій батько і моя мати залишили мене, а Господь мене прийняв.
11 Господи, визнач законом дорогу Свою, — задля моїх ворогів веди мене прямою стежкою.
12 Не видай мене людям, моїм гнобителям, бо проти мене повстали неправедні свідки, і несправедливість сама себе ввела в оману.
13 Я ж маю віру побачити Господні блага на землі живих.
14 Із нетерпінням чекай на Господа! Будь мужнім, нехай зміцняється серце твоє — з нетерпінням очікуй Господа!