1 Начальнику хора. На струнных орудиях . Учение Давида.
2 Услышь, Боже, молитву мою и не скрывайся от моления моего; 3 внемли мне и услышь меня; я стенаю в горести моей, и смущаюсь 4 от голоса врага, от притеснения нечестивого, ибо они возводят на меня беззаконие и в гневе враждуют против меня. 5 Сердце мое трепещет во мне, и смертные ужасы напали на меня; 6 страх и трепет нашел на меня, и ужас объял меня. 7 И я сказал: «кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы; 8 далеко удалился бы я, и оставался бы в пустыне; 9 поспешил бы укрыться от вихря, от бури». 10 Расстрой, Господи, и раздели языки их, ибо я вижу насилие и распри в городе; 11 днем и ночью ходят они кругом по стенам его; злодеяния и бедствие посреди его; 12 посреди его пагуба; обман и коварство не сходят с улиц его: 13 ибо не враг поносит меня, — это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, — от него я укрылся бы; 14 но ты, который был для меня то же, что я, друг мой и близкий мой, 15 с которым мы разделяли искренние беседы и ходили вместе в дом Божий. 16 Да найдет на них смерть; да сойдут они живыми в ад, ибо злодейство в жилищах их, посреди их. 17 Я же воззову к Богу, и Господь спасет меня. 18 Вечером и утром и в полдень буду умолять и вопиять, и Он услышит голос мой, 19 избавит в мире душу мою от восстающих на меня, ибо их много у меня; 20 услышит Бог, и смирит их от века Живущий, потому что нет в них перемены; они не боятся Бога, 21 простерли руки свои на тех, которые с ними в мире, нарушили союз свой; 22 уста их мягче масла, а в сердце их вражда; слова их нежнее елея, но они суть обнаженные мечи. 23 Возложи на Господа заботы твои, и Он поддержит тебя. Никогда не даст Он поколебаться праведнику. 24 Ты, Боже, низведешь их в ров погибели; кровожадные и коварные не доживут и до половины дней своих. А я на Тебя, [Господи,] уповаю.
Слава:
1 На закінчення, зі співом. Повчання Давида.
2 Боже, прислухайся до моєї молитви, не відвертайся від мого благання,
3 зглянься наді мною і вислухай мене. Смуток охопив мене в моїх роздумах, і я перелякався
4 від голосу ворога і від гніту грішника, бо вони звалили на мене беззаконня і в гніві сповнилися люті на мене.
5 Моє серце стурбоване в мені, і страх смерті напав на мене.
6 Жах і трепет охопили мене, і темрява накрила мене.
7 Тож я сказав: Хто би мені дав крила, наче в голубки, щоби полетіти мені й відпочити?
8 Ось, втікаючи, пішов я далеко, та тинявся по пустелі.
(Музична пауза).
9 Я очікував того, хто би врятував мене від малодушності й бурі.
10 Потопи їх, Господи, і змішай їхню мову, бо я бачив беззаконня і лихослів’я в місті.
11 Вдень і вночі будуть блукати вони навколо нього — по його мурах; беззаконня, біда й неправда посеред нього;
12 не зникли з його площ здирство і обман.
13 Якби ворог мене зневажав, я стерпів би! Якщо б ненависник мій вихвалявся переді мною, я заховався би від нього!
14 Але ти, чоловіче, рівного зі мною духу, мій провідник і мій знайомий,
15 з яким ми разом насолоджувалися стравами, у злагоді ходили до Божого дому!
16 Нехай найде на них смерть, хай живими зійдуть в ад, бо лукавство є в їхніх поселеннях — посеред них.
17 Я ж закликав до Бога, і Господь мене вислухав.
18 Увечері, вранці й опівдні буду розказувати й оповідати, — і Він почує мій голос.
19 Він у мирі визволить мою душу від тих, які підступають до мене, адже в багатьох обставинах вони були зі мною.
20 Бог — Той, Хто перш віків, почує і впокорить їх.
(Музична пауза). Адже для них немає зміни — вони не побоялися Бога.
21 Він простягнув руку Свою, щоб відплатити: вони зневажили Його завіт.
22 Вони були розсіяні перед гнівом Його присутності, — Його серце наблизилося. Його слова масніші за олію, але то випущені стріли.
23 Поклади ж на Господа свої турботи — і Він буде опікуватися тобою. Він не дасть праведному захитатися повік.
24 А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди хай не доживуть до половини своїх днів. Я ж, Господи, надіюся на Тебе.