1 Начальнику хора. На музыкальном орудии Шушан-Эдуф. Писание Давида для изучения, 2 когда он воевал с Сириею Месопотамскою и с Сириею Цованскою, и когда Иоав, возвращаясь, поразил двенадцать тысяч Идумеев в долине Соляной.
3 Боже! Ты отринул нас, Ты сокрушил нас, Ты прогневался: обратись к нам. 4 Ты потряс землю, разбил ее: исцели повреждения ее, ибо она колеблется. 5 Ты дал испытать народу твоему жестокое, напоил нас вином изумления. 6 Даруй боящимся Тебя знамя, чтобы они подняли его ради истины, 7 чтобы избавились возлюбленные Твои; спаси десницею Твоею и услышь меня. 8 Бог сказал во святилище Своем: «восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю: 9 Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем крепость главы Моей, Иуда скипетр Мой, 10 Моав умывальная чаша Моя; на Едома простру сапог Мой. Восклицай Мне, земля Филистимская!» 11 Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома? 12 Не Ты ли, Боже, Который отринул нас, и не выходишь, Боже, с войсками нашими? 13 Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна. 14 С Богом мы окажем силу, Он низложит врагов наших.
1 На закінчення. Тим, які колись зміняться. Повчання Давида на згадку про те, як він спустошив вогнем Сирійську Месопотамію і Сирію Сованську,
2 коли повернувся Йоав і розгромив у Соляній долині дванадцять тисяч чоловік .
3 Боже, Ти нас відкинув і розтрощив, — Ти був розгніваний, та помилував нас.
4 Ти потряс землею, привів її в замішання. Зціли її рани, бо вона захиталася.
5 Ти навів великі труднощі на Свій народ, Ти напоїв нас вином приголомшення.
6 А тим, які Тебе бояться, Ти подав знак, щоб утікали від лука.
(Музична пауза).7 Щоби Твої улюблені спаслися, — вислухай мене і спаси Своєю правицею.
8 Бог сказав у святині Своїй: Буду радіти, розділю Сікіму, виміряю Долину поселень:
9 Мій Ґалаад, Мій Манасія, Ефраїм — сила Моєї голови, Юда — Мій цар.
10 Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!
11 Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?
12 Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?
13 Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.
14 А з Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо тих, які гноблять нас.