1 Песнь. Псалом Асафа.
2 Боже! Не премолчи, не безмолвствуй и не оставайся в покое, Боже, 3 ибо вот, враги Твои шумят, и ненавидящие Тебя подняли голову; 4 против народа Твоего составили коварный умысел и совещаются против хранимых Тобою; 5 сказали: «пойдем и истребим их из народов, чтобы не вспоминалось более имя Израиля». 6 Сговорились единодушно, заключили против Тебя союз: 7 селения Едомовы и Измаильтяне, Моав и Агаряне, 8 Гевал и Аммон и Амалик, Филистимляне с жителями Тира. 9 И Ассур пристал к ним: они стали мышцею для сынов Лотовых. 10 Сделай им то же, что Мадиаму, что Сисаре, что Иавину у потока Киссона, 11 которые истреблены в Аендоре, сделались навозом для земли. 12 Поступи с ними, с князьями их, как с Оривом и Зивом и со всеми вождями их, как с Зевеем и Салманом, 13 которые говорили: «возьмем себе во владение селения Божии». 14 Боже мой! Да будут они, как пыль в вихре, как солома перед ветром. 15 Как огонь сжигает лес, и как пламя опаляет горы, 16 так погони их бурею Твоею и вихрем Твоим приведи их в смятение; 17 исполни лица их бесчестием, чтобы они взыскали имя Твое, Господи! 18 Да постыдятся и смятутся на веки, да посрамятся и погибнут, 19 и да познают, что Ты, Которого одного имя Господь, Всевышний над всею землею.
1 Пісня-псалом Асафа. 2 Боже, хто уподібниться до Тебе? Не мовчи, не заспокоюйся, Боже,
3 бо ось Твої вороги зашуміли, і Твої ненависники підняли голову.
4 Вони склали хитрий задум проти Твого народу і змовилися проти Твоїх святих.
5 Сказали: Давайте винищимо їх з-посеред народів, — більше не буде згадуватися ім’я Ізраїля!
6 Адже вони і одностайно змовилися, спільно уклали проти Тебе союз:
7 поселення ідумейців та ізмаїльців, Моав й аґаряни,
8 Ґевал, Аммон, Амалик і филистимці з мешканцями Тира.
9 Оскільки й Ассур прийшов одночасно з ними, і вони стали на захист нащадків Лота.
(Музична пауза).10 Зроби з ними так, як з Мадіямом і Сісарою, — як з Явіном при річці Кісон.
11 Вони були знищені в Аендорі, стали перегноєм землі.
12 Поклади їхніх володарів, як Орива, Зива, Зевея і Салману, — усіх їхніх володарів,
13 які говорили: Візьмемо у свою спадщину Божу святиню!
14 Боже мій, хай стануть вони, наче вихор, наче стеблина під поривами вітру!
15 І як вогонь, що спалює ліс, як полум’я, що спопеляє гори,
16 так само Ти поженеш їх Своєю бурею і у Своєму гніві викличеш у них замішання.
17 Покрий їхні обличчя безчестям — і вони будуть шукати Твого Імені, Господи!
18 Нехай посоромляться і навіки-віків залишаться збентежені, хай вкриються ганьбою і пропадуть, —
19 тож взнають, що Твоє Ім’я — Господь, що Ти — єдиний Всевишній на всій землі.