1 Песнь. Псалом. Сынов Кореевых. Начальнику хора на Махалаф, для пения. Учение Емана Езрахита.
2 Господи, Боже спасения моего! днем вопию и ночью пред Тобою: 3 да внидет пред лице Твое молитва моя; приклони ухо Твое к молению моему, 4 ибо душа моя насытилась бедствиями, и жизнь моя приблизилась к преисподней. 5 Я сравнялся с нисходящими в могилу; я стал, как человек без силы, 6 между мертвыми брошенный, — как убитые, лежащие во гробе, о которых Ты уже не вспоминаешь и которые от руки Твоей отринуты. 7 Ты положил меня в ров преисподний, во мрак, в бездну. 8 Отяготела на мне ярость Твоя, и всеми волнами Твоими Ты поразил [меня]. 9 Ты удалил от меня знакомых моих, сделал меня отвратительным для них; я заключен и не могу выйти. 10 Око мое истомилось от горести: весь день я взывал к Тебе, Господи, простирал к Тебе руки мои. 11 Разве над мертвыми Ты сотворишь чудо? Разве мертвые встанут и будут славить Тебя? 12 или во гробе будет возвещаема милость Твоя, и истина Твоя — в месте тления? 13 разве во мраке позна́ют чудеса Твои, и в земле забвения — правду Твою? 14 Но я к Тебе, Господи, взываю, и рано утром молитва моя предваряет Тебя. 15 Для чего, Господи, отреваешь душу мою, скрываешь лице Твое от меня? 16 Я несчастен и истаеваю с юности; несу ужасы Твои и изнемогаю. 17 Надо мною прошла ярость Твоя, устрашения Твои сокрушили меня, 18 всякий день окружают меня, как вода: облегают меня все вместе. 19 Ты удалил от меня друга и искреннего; знакомых моих не видно.
Слава:1 Пісня-псалом синів Корея. На закінчення. У відповідь про маелет. Повчання Емана-ізраїльтянина.
2 Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волав перед Тобою.
3 Нехай дійде до Тебе молитва моя; прихили Своє вухо до мого благання, Господи.
4 Адже моя душа сповнена горя, і моє життя наблизилося до аду.
5 Я віднесений до числа тих, які сходять до ями, я став немов безпомічна людина, вільний серед мертвих,
6 немов покинуті смертельно поранені, які лежать у гробах, котрих Ти більше не згадуєш, — вони відпали від Твоєї руки.
7 Мене вкинули до преглибокого рову — у темряву, серед тіні смерті.
8 Наді мною тяжів Твій гнів, Ти навів на мене всі Свої буруни.
(Музична пауза).9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, вони гидують мною; мене ув’язнено, і я не виходив.
10 Мій зір ослаб від злиднів. Увесь день я кликав до Тебе, Господи, простягав до Тебе свої руки.
11 Хіба Ти творитимеш чудеса для мертвих? Хіба лікарі підіймуть їх, і вони будуть прославляти Тебе?
12 Чи хтось у гробі розповідатиме про Твоє милосердя і в знищенні — про Твою правду?
13 Хіба в темряві знатимуть про Твої дивовижні діла, і в забутій землі — про Твою праведність?
14 Я ж, Господи, закликав до Тебе, і вранці моя молитва найпершою полине до Тебе.
15 Господи, чому відкидаєш мою душу, відвертаєш від мене обличчя Своє?
16 Я — нещасний, я в біді від моєї молодості: я був звеличений, понижений, пройшов через великі труднощі.
17 На мене найшов Твій гнів, і Твої страхи потрясли мною.
18 Вони оточили мене — увесь день, наче вода, і разом тримали мене в облозі.
19 Ти віддалив від мене друга та ближнього і моїх знайомих через страждання.