1 Учение Ефама Езрахита.
2 Милости [Твои], Господи, буду петь вечно, в род и род возвещать истину Твою устами моими. 3 Ибо говорю: навек основана милость, на небесах утвердил Ты истину Твою, когда сказал : 4 «Я поставил завет с избранным Моим, клялся Давиду, рабу Моему: 5 навек утвержу семя твое, в род и род устрою престол твой». 6 И небеса прославят чудные дела Твои, Господи, и истину Твою в собрании святых. 7 Ибо кто на небесах сравнится с Господом? кто между сынами Божиими уподобится Господу? 8 Страшен Бог в великом сонме святых, страшен Он для всех окружающих Его. 9 Господи, Боже сил! кто силен, как Ты, Господи? И истина Твоя окрест Тебя. 10 Ты владычествуешь над яростью моря: когда воздымаются волны его, Ты укрощаешь их. 11 Ты низложил Раава, как пораженного; крепкою мышцею Твоею рассеял врагов Твоих. 12 Твои небеса и Твоя земля; вселенную и что наполняет ее, Ты основал. 13 Север и юг Ты сотворил; Фавор и Ермон о имени Твоем радуются. 14 Крепка мышца Твоя, сильна рука Твоя, высока десница Твоя! 15 Правосудие и правота — основание престола Твоего; милость и истина предходят пред лицем Твоим. 16 Блажен народ, знающий трубный зов! Они ходят во свете лица Твоего, Господи, 17 о имени Твоем радуются весь день и правдою Твоею возносятся, 18 ибо Ты украшение силы их, и благоволением Твоим возвышается рог наш. 19 От Господа — щит наш, и от Святаго Израилева — царь наш. 20 Некогда говорил Ты в видении святому Твоему, и сказал: «Я оказал помощь мужественному, вознес избранного из народа. 21 Я обрел Давида, раба Моего, святым елеем Моим помазал его. 22 Рука Моя пребудет с ним, и мышца Моя укрепит его. 23 Враг не превозможет его, и сын беззакония не притеснит его. 24 Сокрушу пред ним врагов его и поражу ненавидящих его. 25 И истина Моя и милость Моя с ним, и Моим именем возвысится рог его. 26 И положу на море руку его, и на реки — десницу его. 27 Он будет звать Меня: Ты отец мой, Бог мой и твердыня спасения моего. 28 И Я сделаю его первенцем, превыше царей земли, 29 вовек сохраню ему милость Мою, и завет Мой с ним будет верен. 30 И продолжу вовек семя его, и престол его — как дни неба. 31 Если сыновья его оставят закон Мой и не будут ходить по заповедям Моим; 32 если нарушат уставы Мои и повелений Моих не сохранят: 33 посещу жезлом беззаконие их, и ударами — неправду их; 34 милости же Моей не отниму от него, и не изменю истины Моей. 35 Не нарушу завета Моего, и не переменю того, что вышло из уст Моих. 36 Однажды Я поклялся святостью Моею: солгу ли Давиду? 37 Семя его пребудет вечно, и престол его, как солнце, предо Мною, 38 вовек будет тверд, как луна, и верный свидетель на небесах». 39 Но ныне Ты отринул и презрел, прогневался на помазанника Твоего; 40 пренебрег завет с рабом Твоим, поверг на землю венец его; 41 разрушил все ограды его, превратил в развалины крепости его. 42 Расхищают его все проходящие путем; он сделался посмешищем у соседей своих. 43 Ты возвысил десницу противников его, обрадовал всех врагов его; 44 Ты обратил назад острие меча его и не укрепил его на брани; 45 отнял у него блеск и престол его поверг на землю; 46 сократил дни юности его и покрыл его стыдом. 47 Доколе, Господи, будешь скрываться непрестанно, будет пылать ярость Твоя, как огонь? 48 Вспомни, какой мой век: на какую суету сотворил Ты всех сынов человеческих? 49 Кто из людей жил — и не видел смерти, избавил душу свою от руки преисподней? 50 Где прежние милости Твои, Господи? Ты клялся Давиду истиною Твоею. 51 Вспомни, Господи, поругание рабов Твоих, которое я ношу в недре моем от всех сильных народов; 52 как поносят враги Твои, Господи, как бесславят следы помазанника Твоего. 53 Благословен Господь вовек! Аминь, аминь.
Слава:
1 Повчання Етана-ізраїльтянина. 2 Господи, повік оспівуватиму Твоє милосердя — з роду в рід своїми устами буду сповіщати Твою правду.
3 Адже Ти сказав: Навіки буде встановлене милосердя. На небесах буде забезпечена Твоя правда.
4 Я уклав завіт зі Своїми вибранцями, поклявся Своєму рабові Давидові:
5 Навіки утверджу твоїх нащадків і буду підтримувати твій престол із роду в рід.
(Музична пауза).
6 Небеса прославлятимуть Твої дивовижні діла, Господи, і Твою правду в зібранні святих.
7 Бо хто на хмарах зрівняється з Господом і хто між Божими синами уподібниться до Господа?
8 Бога прославляють на раді святих, Він — могутній і грізний — понад усіх, хто оточує Його.
9 Господи, Боже сил, хто подібний до Тебе? Ти, Господи, сильний, Твоя правда — довкола Тебе.
10 Ти пануєш над силою моря, Ти втихомирюєш його розбурхані хвилі.
11 Ти впокорив гордого, наче побитого, і Своєю могутньою рукою розсіяв Своїх ворогів.
12 Твої небеса і земля — Твоя. Ти заснував Усесвіт і все, що наповняє його.
13 Ти створив північ і моря; Фавор і Ермон радітимуть Твоїм Ім’ям.
14 У Тебе могутня рука. Нехай переможною буде Твоя рука, нехай високо буде піднята Твоя правиця!
15 Праведність і правосуддя — основа Твого престолу, милосердя і правда йтимуть перед Твоїм обличчям.
16 Блаженний народ, який знає переможний клич! Господи, вони ходитимуть у сяйві Твого обличчя.
17 Твоїм Іменем вони радітимуть увесь день, і Твоєю правдою вони будуть звеличені.
18 Адже Ти — гордість їхньої сили, через Твою прихильність зросте наша міць.
19 Бо допомога від Господа, від святого Ізраїлевого, від нашого царя.
20 Колись Ти сказав у видінні Своїм праведним, Ти промовив: Я поклав допомогу на сильному, Я звеличив вибранця з Мого народу.
21 Я знайшов Давида, Свого раба, Я помазав його Своєю святою олією.
22 Йому допоможе Моя рука, його зміцнить Моя потуга.
23 Ворог нічим не скористає з нього, син беззаконня більше не спричинить йому зла.
24 Постинаю його ворогів, з-перед його обличчя, — прожену тих, хто його ненавидить.
25 Моя правда і Моє милосердя — з ним, у Моєму Імені зросте його міць.
26 Я поставлю його руку на морі, і його правицю — на ріках.
27 Він закличе до Мене: Ти — мій Отець, мій Бог, вершитель мого спасіння!
28 І Я зроблю його первістком, вищим за царів землі.
29 Навіки зберігатиму над ним Своє милосердя, і Мій завіт буде йому вірний.
30 І закріплю навіки-віків його нащадків, а його престол — як дні неба.
31 Якщо ж його сини залишать Мій закон і не підуть за Моїми заповідями,
32 якщо зневажатимуть Мої постанови і не дотримуватимуться Моїх наказів,
33 то палицею відвідаю їхні беззаконня і пройдуся бичем по їхніх гріхах.
34 Однак Свого милосердя не відніму від нього і не вчиню несправедливо у Своїй праведності.
35 Не зневажу Свого завіту — того, що вийшло з Моїх уст, Я не зречуся.
36 Якщо Я поклявся Своєю святістю, то хіба скажу Давидові неправду?
37 Його потомство залишиться навіки, і його престол — наче сонце переді Мною,
38 наче місяць, установлений навіки, — вірний свідок на небі!
(Музична пауза).
39 Однак Ти відкинув і зневажив, — Ти відкинув Свого помазанця,
40 порушив завіт зі Своїм рабом, втоптав у землю його святиню.
41 Ти повалив усі його огорожі, Ти зробив жахом усі його твердині:
42 його грабували всі, які проходили дорогою, — він став посміховиськом для своїх сусідів.
43 Ти звеличив правицю його противників, порадував усіх його ворогів.
44 Ти відняв допомогу від його меча і не підтримав його на війні.
45 Ти позбавив його очищення, Ти повалив його трон на землю.
46 Ти скоротив дні його життя, вкрив його соромом.
(Музична пауза).
47 Невже Ти, Господи, назавжди відвернешся? Доки палатиме, наче вогонь, Твій гнів?
48 Згадай, яка суть мого буття. Хіба отак нінащо Ти створив усіх людських синів?
49 Хіба є людина, яка житиме, і не побачить смерті, — яка врятує свою душу від влади аду?
(Музична пауза).
50 Господи, де Твоє віковічне милосердя, яким Ти у Своїй праведності поклявся Давидові.
51 Господи, згадай про зневагу Своїх рабів від багатьох народів, яку я переніс на самому собі, і
52 якою і Тебе зневажили Твої вороги, Господи, і якою зневажили наступників Твого помазанця.
53 Благословенний же Господь навіки! Нехай буде так , хай так буде!