ГОРЕ ЄРУСАЛИМУ ТА ЙОГО СПАСІННЯ
Єфрем піде в полон
1 Горе тобі , Самарії , короні пишноти Єфремлян п’яних, квітці зів’ялій краси його гордости, що лежить на верхів’ї долини врожайної, від вина поп’янілих!
2 Ось потужний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!
3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п’яних,
4 і станеться квітка зів’яла краси його гордости, що на верхів’ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,
6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!
7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п’янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п’янким, від вина збаламутились, від напою п’янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються…
8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!..
9 “Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об’явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там”.
11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
12 Отой, Хто до них говорив: “Це спочинок! Дайте змученому відпочити, — і це відпочинок”, — та вони не хотіли послухати.
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!..
Дальша доля Єфрема
14 Тому‑то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
15 Бо кажете ви: “Заповіта ми склали зі смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!”
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього , не буде той засоромлений!
17 І право за мірило Я покладу, а справедливість — вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!
18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!
19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, — і станеться, — тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це …
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним …
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів’оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!
22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю…
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?
26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього :
27 Бо ж не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б’ють чорнуху та києм — той кмин.
28 Розтирається збіжжя? Ні , бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.
29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!
1 Woe to the crown of pride, to the drunkards of Ephraim, whose glorious beauty is a fading flower, which are on the head of the fat valleys of them that are overcome with wine! 2 Behold, the Lord hath a mighty and strong one, which as a tempest of hail and a destroying storm, as a flood of mighty waters overflowing, shall cast down to the earth with the hand. 3 The crown of pride, the drunkards of Ephraim, shall be trodden under feet: 4 And the glorious beauty, which is on the head of the fat valley, shall be a fading flower, and as the hasty fruit before the summer; which when he that looketh upon it seeth, while it is yet in his hand he eateth it up.
5 ¶ In that day shall the LORD of hosts be for a crown of glory, and for a diadem of beauty, unto the residue of his people, 6 And for a spirit of judgment to him that sitteth in judgment, and for strength to them that turn the battle to the gate.
7 ¶ But they also have erred through wine, and through strong drink are out of the way; the priest and the prophet have erred through strong drink, they are swallowed up of wine, they are out of the way through strong drink; they err in vision, they stumble in judgment. 8 For all tables are full of vomit and filthiness, so that there is no place clean .
9 ¶ Whom shall he teach knowledge? and whom shall he make to understand doctrine? them that are weaned from the milk, and drawn from the breasts. 10 For precept must be upon precept, precept upon precept; line upon line, line upon line; here a little, and there a little: 11 For with stammering lips and another tongue will he speak to this people. 12 To whom he said, This is the rest wherewith ye may cause the weary to rest; and this is the refreshing: yet they would not hear. 13 But the word of the LORD was unto them precept upon precept, precept upon precept; line upon line, line upon line; here a little, and there a little; that they might go, and fall backward, and be broken, and snared, and taken.
14 ¶ Wherefore hear the word of the LORD, ye scornful men, that rule this people which is in Jerusalem. 15 Because ye have said, We have made a covenant with death, and with hell are we at agreement; when the overflowing scourge shall pass through, it shall not come unto us: for we have made lies our refuge, and under falsehood have we hid ourselves:
16 ¶ Therefore thus saith the Lord GOD, Behold, I lay in Zion for a foundation a stone, a tried stone, a precious corner stone , a sure foundation: he that believeth shall not make haste. 17 Judgment also will I lay to the line, and righteousness to the plummet: and the hail shall sweep away the refuge of lies, and the waters shall overflow the hiding place.
18 ¶ And your covenant with death shall be disannulled, and your agreement with hell shall not stand; when the overflowing scourge shall pass through, then ye shall be trodden down by it. 19 From the time that it goeth forth it shall take you: for morning by morning shall it pass over, by day and by night: and it shall be a vexation only to understand the report. 20 For the bed is shorter than that a man can stretch himself on it: and the covering narrower than that he can wrap himself in it . 21 For the LORD shall rise up as in mount Perazim, he shall be wroth as in the valley of Gibeon, that he may do his work, his strange work; and bring to pass his act, his strange act. 22 Now therefore be ye not mockers, lest your bands be made strong: for I have heard from the Lord GOD of hosts a consumption, even determined upon the whole earth.
23 ¶ Give ye ear, and hear my voice; hearken, and hear my speech. 24 Doth the plowman plow all day to sow? doth he open and break the clods of his ground? 25 When he hath made plain the face thereof, doth he not cast abroad the fitches, and scatter the cummin, and cast in the principal wheat and the appointed barley and the rie in their place? 26 For his God doth instruct him to discretion, and doth teach him. 27 For the fitches are not threshed with a threshing instrument, neither is a cart wheel turned about upon the cummin; but the fitches are beaten out with a staff, and the cummin with a rod. 28 Bread corn is bruised; because he will not ever be threshing it, nor break it with the wheel of his cart, nor bruise it with his horsemen. 29 This also cometh forth from the LORD of hosts, which is wonderful in counsel, and excellent in working.