Привіт
1 Павло, в’язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,
2 і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй:
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Подяка Филимонові
4 Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця‑бо святих заспокоїв ти, брате.
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,
9 але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в’язень Христа Ісуса.
Прохання за Онисима
10 Благаю тебе про сина свого, про Онисима , що його породив я в кайданах своїх.
11 Колись‑то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,
14 та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.
15 Бо, може, для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за тілом, і в Господі.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі , — полічи це мені.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: “Я віддам”, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен.
20 Так, брате, — нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!
21 Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце , відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю.
22 А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
Закінчення
23 Вітає тебе Епафрас, мій співв’язень у Христі Ісусі,
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, — мої співробітники.
25 Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
1 Paul, a prisoner of Jesus Christ, and Timothy our brother, unto Philemon our dearly beloved, and fellowlabourer, 2 And to our beloved Apphia, and Archippus our fellowsoldier, and to the church in thy house: 3 Grace to you, and peace, from God our Father and the Lord Jesus Christ.
4 I thank my God, making mention of thee always in my prayers, 5 Hearing of thy love and faith, which thou hast toward the Lord Jesus, and toward all saints; 6 That the communication of thy faith may become effectual by the acknowledging of every good thing which is in you in Christ Jesus. 7 For we have great joy and consolation in thy love, because the bowels of the saints are refreshed by thee, brother. 8 Wherefore, though I might be much bold in Christ to enjoin thee that which is convenient, 9 Yet for love’s sake I rather beseech thee , being such an one as Paul the aged, and now also a prisoner of Jesus Christ. 10 I beseech thee for my son Onesimus, whom I have begotten in my bonds: 11 Which in time past was to thee unprofitable, but now profitable to thee and to me: 12 Whom I have sent again: thou therefore receive him, that is, mine own bowels: 13 Whom I would have retained with me, that in thy stead he might have ministered unto me in the bonds of the gospel: 14 But without thy mind would I do nothing; that thy benefit should not be as it were of necessity, but willingly. 15 For perhaps he therefore departed for a season, that thou shouldest receive him for ever; 16 Not now as a servant, but above a servant, a brother beloved, specially to me, but how much more unto thee, both in the flesh, and in the Lord? 17 If thou count me therefore a partner, receive him as myself. 18 If he hath wronged thee, or oweth thee ought, put that on mine account; 19 I Paul have written it with mine own hand, I will repay it : albeit I do not say to thee how thou owest unto me even thine own self besides. 20 Yea, brother, let me have joy of thee in the Lord: refresh my bowels in the Lord.
21 Having confidence in thy obedience I wrote unto thee, knowing that thou wilt also do more than I say. 22 But withal prepare me also a lodging: for I trust that through your prayers I shall be given unto you.
23 There salute thee Epaphras, my fellowprisoner in Christ Jesus; 24 Marcus, Aristarchus, Demas, Lucas, my fellowlabourers. 25 The grace of our Lord Jesus Christ be with your spirit. Amen.