Цар Йоаш
2 Хр. 22:10–12, 2 23:1–21.1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша , сина Ахазії, та й викрала його з‑поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
5 І він наказав їм, говорячи: “Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
6 А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігунами, — і будете виконувати сторожу дому на зміну.
7 А дві частини з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
8 І оточите царя навколо, кожен зі своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його”.
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 І поставали бігуни, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: “Нехай живе цар!”
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: “Зрада, зрада!”
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: “Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем!” Бо священик сказав: “Нехай вона не буде забита в Господньому домі!”
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
19 І взяв він сотників, і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
1 Гофолия, мать Охозии, видя, что сын ее умер, встала и истребила все царское племя. 2 Но Иосавеф, дочь царя Иорама, сестра Охозии, взяла Иоаса, сына Охозии, и тайно увела его из среды умерщвляемых сыновей царских, его и кормилицу его, в постельную комнату; и скрыли его от Гофолии, и он не умерщвлен. 3 И был он с нею скрываем в доме Господнем шесть лет, между тем как Гофолия царствовала над землею.
4 В седьмой год послал Иодай, и взял сотников из телохранителей и скороходов, и привел их к себе в дом Господень, и сделал с ними договор, и взял с них клятву в доме Господнем, и показал им царского сына. 5 И дал им приказание, сказав: вот что вы сделайте: третья часть из вас, из приходящих в субботу, будет содержать стражу при царском доме; 6 третья часть у ворот Сур, и третья часть у ворот сзади телохранителей, и содержите стражу дома, чтобы не было повреждения; 7 и две части из вас, из всех отходящих в субботу, будут содержать стражу при доме Господнем для царя; 8 и окружите царя со всех сторон, каждый с оружием своим в руке своей; и кто вошел бы в ряды, тот да будет умерщвлен. И будьте при царе, когда он выходит и когда входит. 9 И сделали сотники всё, что приказал Иодай священник, и взяли каждый людей своих, приходящих в субботу и отходящих в субботу, и пришли к Иодаю священнику. 10 И раздал священник сотникам копья и щиты царя Давида, которые были в доме Господнем. 11 И стали скороходы, каждый с оружием в руке своей, от правой стороны дома до левой стороны дома, у жертвенника и у дома, вокруг царя. 12 И вывел он царского сына, и возложил на него царский венец и украшения, и воцарили его, и помазали его, и рукоплескали и восклицали: да живет царь! 13 И услышала Гофолия голос бегущего народа, и пошла к народу в дом Господень. 14 И видит, и вот царь стоит на возвышении, по обычаю, и князья и трубы подле царя; и весь народ земли веселится, и трубят трубами. И разодрала Гофолия одежды свои, и закричала: заговор! заговор! 15 И дал приказание Иодай священник сотникам, начальствующим над войском, и сказал им: «выведите ее за ряды, а кто пойдет за нею, умерщвляйте мечом», так как думал священник, чтобы не умертвили ее в доме Господнем. 16 И дали ей место, и она прошла через вход конский к дому царскому, и умерщвлена там.
17 И заключил Иодай завет между Господом и между царем и народом, чтоб он был народом Господним, и между царем и народом. 18 И пошел весь народ земли в дом Ваала, и разрушили жертвенники его, и изображения его совершенно разбили, и Матфана, жреца Ваалова, убили пред жертвенниками. И учредил священник наблюдение над домом Господним. 19 И взял сотников и телохранителей и скороходов и весь народ земли, и проводили царя из дома Господня, и пришли по дороге чрез ворота телохранителей в дом царский; и он воссел на престоле царей. 20 И веселился весь народ земли, и город успокоился. А Гофолию умертвили мечом в царском доме. 21 Семи лет был Иоас, когда воцарился.