Привіт
1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
Плоди віри
3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,
6 а в пізнанні — стримання, а в стриманні — терпеливість, а в терпеливості — благочестя,
7 а в благочесті — братерство, а в братерстві — любов.
8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
Спонукуймо нагадуванням
12 Тому‑то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об’явив був мені.
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам’яті.
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
1 Симон Петр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа: 2 благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.
3 Как от Божественной силы Его даровано нам все потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию, 4 которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделалисьпричастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью: 5 то вы, прилагая к сему все старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность, 6 в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие, 7 в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь. 8 Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа. 9 А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих. 10 Посему, братия, более и более старайтесь делать твердым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнетесь, 11 ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.
12 Для того я никогда не перестану напоминать вам о сем, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине. 13 Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием, 14 зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне. 15 Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память. 16 Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетенным басням последуя, но быв очевидцами Его величия. 17 Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принесся к Нему такой глас: Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение. 18 И этот глас, принесшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе. 19 И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в темном месте, доколе не начнет рассветать день и не взойдет утренняя звезда в сердцах ваших, 20 зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою. 21 Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.