Упорядкування влади в Ізраϊлі
1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану, в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді‑Загавом,
2 одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш‑Барнеа.
3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.
5 На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:
6 “Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: “Досить вам сидіти на цій горі!
7 Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефрату.
8 Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них”.
9 І сказав я того часу до вас, говорячи: “Не можу я сам носити вас.
10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні щодо численности, як зорі небесні!
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.
12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?
13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас”.
14 І ви відповіли мені та й сказали: “Добра та річ, що ти кажеш зробити”.
15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п’ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.
16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: “Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.
17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини , бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її”.
18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.
19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш‑Барнеа.
Оглядини Обіцяного Краю й непослух Ізраϊлів
20 І сказав я до вас: “Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!”
22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: “Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо”.
23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужів, — муж один для племени.
24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край .
25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: “Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!”
26 Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.
27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: “З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.
28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там”.
29 І сказав я до вас: “Не лякайтеся й не бійтеся їх!
30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,
31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.
32 Та все‑таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень”.
34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
35 “Поправді кажу , — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,
36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього”.
37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: “І ти не ввійдеш туди!
38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
39 А діти ваші, про яких ви сказали: “На здобич будуть вони”, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря”.
41 А ви відповіли та й сказали мені: “Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш”. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.
42 Але Господь до мене сказав: “Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами”.
43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа , і зійшли на гору.
44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас у Сеїрі аж до Горми.
45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.
1 Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом, 2 в расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, по дороге от горы Сеир к Кадес-Варни. 3 Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый [день] месяца говорил Моисей [всем] сынам Израилевым все, что заповедал ему Господь о них. 4 По убиении им Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи, 5 за Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей и сказал: 6 Господь, Бог наш, говорил нам в Хориве и сказал: «полно вам жить на горе сей! 7 обратитесь, отправьтесь в путь и пойдите на гору Аморреев и ко всем соседям их, на равнину, на гору, на низкие места и на южный край и к берегам моря, в землю Ханаанскую, и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата; 8 вот, Я даю вам землю сию, пойдите, возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомству их». 9 И я сказал вам в то время: не могу один водить вас; 10 Господь, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звезды небесные; 11 Господь, Бог отцов ваших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь , и да благословит вас, как Он говорил вам: 12 как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши? 13 изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими. 14 Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать. 15 И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых, [разумных] и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим. 16 И дал я повеление судьям вашим в то время, говоря: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его; 17 не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте: не бойтесь лица человеческого, ибо суд — дело Божие; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, и я выслушаю его. 18 И дал я вам в то время повеления обо всем, что надлежит вам делать. 19 И отправились мы от Хорива, и шли по всей этой великой и страшной пустыне, которую вы видели, по пути к горе Аморрейской, как повелел Господь, Бог наш, и пришли в Кадес-Варни. 20 И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Господь, Бог наш, дает нам; 21 вот, Господь, Бог твой, отдает тебе землю сию, иди, возьми ее во владение, как говорил тебе Господь, Бог отцов твоих, не бойся и не ужасайся. 22 Но вы все подошли ко мне и сказали: пошлем пред собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам известие о дороге, по которой идти нам, и о городах, в которые идти нам. 23 Слово это мне понравилось, и я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от [каждого] колена. 24 Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол, и обозрели ее; 25 и взяли в руки свои плодов земли и доставили нам, и принесли нам известие и сказали: хороша земля, которую Господь, Бог наш, дает нам. 26 Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Господа, Бога вашего, 27 и роптали в шатрах ваших и говорили: Господь, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас; 28 куда мы пойдем? братья наши расслабили сердце наше, говоря: народ тот более, [многочисленнее] и выше нас, города там большие и с укреплениями до небес, да и сынов Енаковых видели мы там. 29 И я сказал вам: не страшитесь и не бойтесь их; 30 Господь, Бог ваш, идет перед вами; Он будет сражаться за вас, как Он сделал с вами в Египте, пред глазами вашими, 31 и в пустыне сей, где, как ты видел, Господь, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всем пути, которым вы проходили, до пришествия вашего на сие место. 32 Но и при этом вы не верили Господу, Богу вашему, 33 Который шел перед вами путем — искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтобы указывать вам дорогу, по которой идти, а днем в облаке. 34 И Господь [Бог] услышал слова ваши, и разгневался, и поклялся, говоря: 35 никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй земли, которую Я клялся дать отцам вашим; 36 только Халев, сын Иефонниин, увидит ее; ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он повиновался Господу. 37 И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдешь туда; 38 Иисус, сын Навин, который при тебе, он войдет туда; его утверди, ибо он введет Израиля во владение ею; 39 дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам , и сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра, ни зла, они войдут туда, им дам ее, и они овладеют ею; 40 а вы обратитесь и отправьтесь в пустыню по дороге к Чермному морю. 41 И вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Господом, [Богом нашим,] пойдем и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш. И препоясались вы, каждый ратным оружием своим, и безрассудно решились взойти на гору. 42 Но Господь сказал мне: скажи им: не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтобы не поразили вас враги ваши. 43 И я говорил вам, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню и по упорству своему взошли на гору. 44 И выступил против вас Аморрей, живший на горе той, и преследовали вас так, как делают пчелы, и поражали вас на Сеире до самой Хормы. 45 И возвратились вы и плакали пред Господом, но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам. 46 И пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.