Пильнуймо ввійти до місця Його відпочинку
1 Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.
2 Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
3 Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: “Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони”, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: “І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї”.
5 А ще тут: “До Мого відпочинку не ввійдуть вони”!
6 Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,
7 то ще призначає Він деякий день, — “сьогодні”, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: “Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець”!
8 Бо коли б Ісус (Навин ) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.
9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок .
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.
12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, — проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!
Христос — П????????????
ервосвященик
14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого !
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас , окрім гріха.
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
1 Посему будем опасаться, чтобы, когда еще остается обетование войти в покой Его, не оказался кто из вас опоздавшим. 2 Ибо и нам оно возвещено, как и тем; но не принесло им пользы слово слышанное, не растворенное верою слышавших. 3 А входим в покой мы уверовавшие, так как Он сказал: «Я поклялся в гневе Моем, что они не войдут в покой Мой», хотя дела Его были совершены еще в начале мира. 4 Ибо негде сказано о седьмом дне так: «и почил Бог в день седьмой от всех дел Своих». 5 И еще здесь: «не войдут в покой Мой». 6 Итак, как некоторым остается войти в него, а те, которым прежде возвещено, не вошли в него за непокорность, 7 то еще определяет некоторый день, «ныне», говоря через Давида, после столь долгого времени, как выше сказано: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших». 8 Ибо если бы Иисус Навин доставил им покой, то не было бы сказано после того о другом дне. 9 Посему для народа Божия еще остается субботство. 10 Ибо кто вошел в покой Его, тот и сам успокоился от дел своих, как и Бог от Своих. 11 Итак, постараемся войти в покой оный, чтобы кто по тому же примеру не впал в непокорность. 12 Ибо слово Божие живо и действенно и острее всякого меча обоюдоострого: оно проникает до разделения души и духа, составов и мозгов и судит помышления и намерения сердечные. 13 И нет твари, сокровенной от Него, но все обнажено и открыто перед очами Его: Ему дадим отчет. 14 Итак, имея Первосвященника великого, прошедшего небеса, Иисуса Сына Божия, будем твердо держаться исповедания нашего. 15 Ибо мы имеем не такого первосвященника, который не может сострадать нам в немощах наших, но Который, подобно нам, искушен во всем, кроме греха. 16 Посему да приступаем с дерзновением к престолу благодати, чтобы получить милость и обрести благодать для благовременной помощи.