ЧАСТИНА ДРУГА
БОЖІ ЧИНИ ДЛЯ СПАСІННЯ СВОГО ПОЛОНЕНОГО НАРОДУ
Голос кличе
1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!
2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!
3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські — за долину!
5 І з’явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!
6 Голос кличе: “Звіщай!” Я ж спитав: “Про що буду звіщати? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польовий:
7 трава засихає, а квітка зів’яне, як подих Господній повіє на неї!.. Справді, народ — то трава:
8 Трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
9 На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
10 Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його — відплата Його.
11 Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх , дійняків же провадити буде!
Господь Всемогутній
12 Хто води поміряв своєю долонею, а п’ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір’я — шальками?
13 Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?
14 З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?
15 Таж народи — як крапля з відра, а важать — як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!
16 І Ливана не вистачить на запаління жертовне , не стане й звір’я його на цілопалення!
17 Насупроти Нього всі люди — немовби ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.
18 І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?
19 Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.
20 Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.
21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?
22 Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її — немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.
23 Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:
24 вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закоренився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!
25 І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.
26 Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.
27 Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: “Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право”.
28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний — Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.
29 Він змученому дає силу, а безсилому — міць.
30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись — спіткнуться,
31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться!
1 Утешайте, утешайте народ Мой, говорит Бог ваш; 2 говорите к сердцу Иерусалима и возвещайте ему, что исполнилось время борьбы его, что за неправды его сделано удовлетворение, ибо он от руки Господней принял вдвое за все грехи свои.
3 Глас вопиющего в пустыне: приготовьте путь Господу, прямыми сделайте в степи стези Богу нашему; 4 всякий дол да наполнится, и всякая гора и холм да понизятся, кривизны выпрямятся и неровные пути сделаются гладкими; 5 и явится слава Господня, и узрит всякая плоть [спасение Божие]; ибо уста Господни изрекли это. 6 Голос говорит: возвещай! И сказал: что мне возвещать? Всякая плоть — трава, и вся красота ее — как цвет полевой. 7 Засыхает трава, увядает цвет, когда дунет на него дуновение Господа: так и народ — трава. 8 Трава засыхает, цвет увядает, а слово Бога нашего пребудет вечно. 9 Взойди на высокую гору, благовествующий Сион! возвысь с силою голос твой, благовествующий Иерусалим! возвысь, не бойся; скажи городам Иудиным: вот Бог ваш! 10 Вот, Господь Бог грядет с силою, и мышца Его со властью. Вот, награда Его с Ним и воздаяние Его пред лицем Его. 11 Как пастырь Он будет пасти стадо Свое; агнцев будет брать на руки и носить на груди Своей, и водить дойных. 12 Кто исчерпал воды горстью своею и пядью измерил небеса, и вместил в меру прах земли, и взвесил на весах горы и на чашах весовых холмы? 13 Кто уразумел дух Господа, и был советником у Него и учил Его? 14 С кем советуется Он, и кто вразумляет Его и наставляет Его на путь правды, и учит Его знанию, и указывает Ему путь мудрости? 15 Вот народы — как капля из ведра, и считаются как пылинка на весах. Вот, острова как порошинку поднимает Он. 16 И Ливана недостаточно для жертвенного огня, и животных на нем — для всесожжения. 17 Все народы пред Ним как ничто, — менее ничтожества и пустоты считаются у Него. 18 Итак кому уподобите вы Бога? И какое подобие найдете Ему? 19 Идола выливает художник, и золотильщик покрывает его золотом и приделывает серебряные цепочки. 20 А кто беден для такого приношения, выбирает негниющее дерево, приискивает себе искусного художника, чтобы сделать идола, который стоял бы твердо. 21 Разве не знаете? разве вы не слышали? разве вам не говорено было от начала? разве вы не уразумели из оснований земли? 22 Он есть Тот, Который восседает над кругом земли, и живущие на ней — как саранча пред Ним ; Он распростер небеса, как тонкую ткань, и раскинул их, как шатер для жилья. 23 Он обращает князей в ничто, делает чем-то пустым судей земли. 24 Едва они посажены, едва посеяны, едва укоренился в земле ствол их, и как только Он дохнул на них, они высохли, и вихрь унес их, как солому. 25 Кому же вы уподобите Меня и с кем сравните? говорит Святый. 26 Поднимите глаза ваши на высоту небес и посмотрите, кто сотворил их? Кто выводит воинство их счетом? Он всех их называет по имени: по множеству могущества и великой силе у Него ничто не выбывает. 27 Как же говоришь ты, Иаков, и высказываешь, Израиль: «путь мой сокрыт от Господа, и дело мое забыто у Бога моего»? 28 Разве ты не знаешь? разве ты не слышал, что вечный Господь Бог, сотворивший концы земли, не утомляется и не изнемогает? разум Его неисследим. 29 Он дает утомленному силу, и изнемогшему дарует крепость. 30 Утомляются и юноши и ослабевают, и молодые люди падают, 31 а надеющиеся на Господа обновятся в силе: поднимут крылья, как орлы, потекут — и не устанут, пойдут — и не утомятся.