Поділ зайорданськоϊ землі
1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.
2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
3 “Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел’але і Севам, і Нево, і Беон, —
4 та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба”.
5 І сказали вони: “Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!”
6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: “Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
8 Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш‑Барнеа побачити той Край.
9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
11 “Поправді кажу , — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом”.
13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
15 Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові”.
16 А вони підійшли до нього та й сказали: “Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
18 Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
19 Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід”.
20 І сказав їм Мойсей: “Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
22 то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть”.
25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: “Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
26 Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує”.
28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
29 І сказав Мойсей до них: “Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї”.
31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: “Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
32 Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану”.
33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
36 і Бет‑Німру, і Бет‑Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел’але, і Кір’ятаїм,
38 і Нево, і Баал‑Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім’ям: Новах.
1 У сынов Рувимовых и у сынов Гадовых стад было весьма много; и увидели они, что земля Иазер и земля Галаад есть место годное для стад; 2 и пришли сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали Моисею и Елеазару священнику и князьям общества, говоря: 3 Атароф и Дивон, и Иазер, и Нимра, и Есевон, и Елеале, и Севам, и Нево, и Веон, 4 земля, которую Господь поразил пред обществом Израилевым, есть земля годная для стад, а у рабов твоих есть стада. 5 И сказали: если мы нашли благоволение в глазах твоих, отдай землю сию рабам твоим во владение; не переводи нас чрез Иордан. 6 И сказал Моисей сынам Гадовым и сынам Рувимовым: братья ваши пойдут на войну, а вы останетесь здесь? 7 для чего вы отвращаете сердце сынов Израилевых от перехода в землю, которую дает им Господь? 8 так поступили отцы ваши, когда я посылал их из Кадес-Варни для обозрения земли: 9 они доходили до долины Есхол, и видели землю, и отвратили сердце сынов Израилевых, чтобы не шли они в землю, которую Господь дает им; 10 и воспылал в тот день гнев Господа, и поклялся Он, говоря: 11 люди сии, вышедшие из Египта, от двадцати лет и выше [знающие добро и зло,] не увидят земли, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне, 12 кроме Халева, сына Иефонниина, Кенезеянина, и Иисуса, сына Навина, потому что они повиновались Господу. 13 И воспылал гнев Господа на Израиля, и водил Он их по пустыне сорок лет, доколе не кончился весь род, сделавший зло в очах Господних. 14 И вот, вместо отцов ваших восстали вы, отродье грешников, чтоб усилить еще ярость гнева Господня на Израиля. 15 Если вы отвратитесь от Него, то Он опять оставит его в пустыне, и вы погубите весь народ сей. 16 И подошли они к нему и сказали: мы построим здесь овчие дворы для стад наших и города для детей наших; 17 сами же мы первые вооружимся и пойдем пред сынами Израилевыми, доколе не приведем их в места их; а дети наши пусть останутся в укрепленных городах, для безопасности от жителей земли; 18 не возвратимся в домы наши, доколе не вступят сыны Израилевы каждый в удел свой; 19 ибо мы не возьмем с ними удела по ту сторону Иордана и далее, если удел нам достанется по эту сторону Иордана, к востоку. 20 И сказал им Моисей: если вы это сделаете, если вооруженные пойдете на войну пред Господом, 21 и пойдет каждый из вас вооруженный за Иордан пред Господом, доколе не истребит Он врагов Своих пред Собою, 22 и покорена будет земля пред Господом, то после возвратитесь и будете неповинны пред Господом и пред Израилем, и будет земля сия у вас во владении пред Господом; 23 если же не сделаете так, то согрешите пред Господом, и испытаете наказание за грех ваш, которое постигнет вас; 24 стройте себе города для детей ваших и дворы для овец ваших и делайте, что произнесено устами вашими. 25 И сказали сыны Гадовы и сыны Рувимовы Моисею: рабы твои сделают, как повелевает господин наш; 26 дети наши, жены наши, стада наши и весь скот наш останутся тут в городах Галаада, 27 а рабы твои, все, вооружившись, как воины, пойдут пред Господом на войну, как говорит господин наш. 28 И дал Моисей о них повеление Елеазару священнику и Иисусу, сыну Навину, и начальникам племен сынов Израилевых, 29 и сказал им Моисей: если сыны Гадовы и сыны Рувимовы перейдут с вами за Иордан, все вооружившись на войну пред Господом, и покорена будет пред вами земля, то отдайте им землю Галаад во владение; 30 если же не пойдут они с вами вооруженные [на войну пред Господом, то пошлите пред собою имение их, жен их и скот их в землю Ханаанскую], и они получат владение вместе с вами в земле Ханаанской. 31 И отвечали сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали: как сказал Господь рабам твоим, так и сделаем; 32 мы пойдем вооруженные пред Господом в землю Ханаанскую, а удел владения нашего пусть будет по эту сторону Иордана. 33 И отдал Моисей им, сынам Гадовым и сынам Рувимовым, и половине колена Манассии, сына Иосифова, царство Сигона, царя Аморрейского, и царство Ога, царя Васанского, землю с городами ее и окрестностями, — города земли во все стороны. 34 И построили сыны Гадовы Дивон и Атароф, и Ароер, 35 и Атароф-Шофан, и Иазер, и Иогбегу, 36 и Беф-Нимру и Беф-Гаран, города укрепленные и дворы для овец. 37 И сыны Рувимовы построили Есевон, Елеале, Кириафаим, 38 и Нево, и Ваал-Меон, которых имена переменены, и Сивму, и дали имена городам, которые они построили. 39 И пошли сыны Махира, сына Манассиина, в Галаад, и взяли его, и выгнали Аморреев, которые были в нем; 40 и отдал Моисей Галаад Махиру, сыну Манассии, и он поселился в нем. 41 И Иаир, сын Манассии, пошел и взял селения их, и назвал их: селения Иаировы. 42 И Новах пошел и взял Кенаф и зависящие от него города, и назвал его своим именем: Новах.