Алеф
1 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, —
6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
7 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
8 Я буду держатись Твоїх постанов, — не кидай же зовсім мене!
Бет
9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку ? — Як держатиметься Твоїх слів!
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
Ґімел
17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, — і я буду держатися слова Твого!
18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
19 На землі я приходько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу…
21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
24 і свідоцтва Твої — то потіха моя, то для мене дорадники!
Далет
25 Душа моя гнеться до пороху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постанов Своїх!
27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, — і про чуда Твої я звіщатиму.
28 Розпливає зі смутку душа моя, постав мене згідно зі словом Своїм!
29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, — Господи, не посором же мене!
32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
Ге
33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, — і я буду держатись її до кінця!
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, — на дорозі Своїй оживи Ти мене!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
40 Ось я прагну наказів Твоїх, — оживи мене правдою Своєю!
Вав
41 І хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
43 І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
45 І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
46 І буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, — й не зазнаю я сорому!
47 І буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
Заїн
49 Пам’ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52 Твої присуди я пам’ятаю відвіку, о Господи, — і радію!
53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54 Співи для мене — Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55 Я вночі пам’ятаю Ім’я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
Хет
57 Я сказав: “Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів”.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постанов!
Тет
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Ти добрий, і чиниш добро, — навчи Ти мене Своїх постанов!
69 Гордуни вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошую з Закону Твого.
71 Добре мені, що я змучений був, — щоб навчитися Твоїх постанов!
72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Йод
73 Руки Твої створили мене й збудували мене, — подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, — і я житиму, бо Закон Твій — розрада моя.
78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, — і пізнають свідоцтва Твої.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
Каф
81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: “Коли Ти потішиш мене?”…
83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, — допоможи Ти мені!
87 Малощо не погубили мене на землі, — та я не покинув наказів Твоїх!
88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Ламед
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
Мем
97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя!
98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, — бо свідоцтва Твої — то розмова моя!
100 Став я мудріший за старших, — бо держуся наказів Твоїх!
101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
Нун
105 Для моєї ноги Твоє слово — світильник, то світло для стежки моєї.
106 Я присяг — і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107 Перемучений я аж занадто, — за словом Своїм оживи мене, Господи!
108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони — радість серця мого.
112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, — повік, до кінця.
Самех
113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114 Ти моя охорона та щит мій, — чекаю я слова Твого.
115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні — неправда.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120 Зі страху Твого моє тіло тремтить, і я боюсь Твоїх присудів!
Аїн
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідоцтва Твої буду знати!
126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
Пе
129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає Імення Твоє.
133 Своїм словом зміцни мої кроки, — і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134 Від людського утиску визволь мене, — і нехай я держуся наказів Твоїх!
135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують…
Цаде
137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142 Правда Твоя — правда вічна, а Закон Твій — то істина.
143 Недоля та утиск мене обгорнули, — але Твої заповіді — моя розкіш!
144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й буду я жити!
Коф
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді — справедливість!
152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
Реш
153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
157 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, — але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
158 Бачив я зрадників й бридився ними , бо не держать вони Твого слова.
159 Подивися: люблю я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
160 Правда — підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї — навіки.
Шін
161 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею , — покохав я Закона Твого!
164 Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
165 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, — і не мають вони спотикання .
166 На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
167 Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
Тав
169 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене визволь!
171 Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді — справедливість.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій — то розкіш моя!
175 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
176 Я блукаю, немов та овечка загублена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!..
[Аллилуия.]
1 Блаженны непорочные в пути, ходящие в законе Господнем. 2 Блаженны хранящие откровения Его, всем сердцем ищущие Его. 3 Они не делают беззакония, ходят путями Его. 4 Ты заповедал повеления Твои хранить твердо. 5 О, если бы направлялись пути мои к соблюдению уставов Твоих! 6 Тогда я не постыдился бы, взирая на все заповеди Твои: 7 я славил бы Тебя в правоте сердца, поучаясь судам правды Твоей. 8 Буду хранить уставы Твои; не оставляй меня совсем. 9 Как юноше содержать в чистоте путь свой? — Хранением себя по слову Твоему. 10 Всем сердцем моим ищу Тебя; не дай мне уклониться от заповедей Твоих. 11 В сердце моем сокрыл я слово Твое, чтобы не грешить пред Тобою. 12 Благословен Ты, Господи! научи меня уставам Твоим. 13 Устами моими возвещал я все суды уст Твоих. 14 На пути откровений Твоих я радуюсь, как во всяком богатстве. 15 О заповедях Твоих размышляю, и взираю на пути Твои. 16 Уставами Твоими утешаюсь, не забываю слова Твоего. 17 Яви милость рабу Твоему, и буду жить и хранить слово Твое. 18 Открой очи мои, и увижу чудеса закона Твоего. 19 Странник я на земле; не скрывай от меня заповедей Твоих. 20 Истомилась душа моя желанием судов Твоих во всякое время. 21 Ты укротил гордых, проклятых, уклоняющихся от заповедей Твоих. 22 Сними с меня поношение и посрамление, ибо я храню откровения Твои. 23 Князья сидят и сговариваются против меня, а раб Твой размышляет об уставах Твоих. 24 Откровения Твои — утешение мое, [и уставы Твои] — советники мои. 25 Душа моя повержена в прах; оживи меня по слову Твоему. 26 Объявил я пути мои, и Ты услышал меня; научи меня уставам Твоим. 27 Дай мне уразуметь путь повелений Твоих, и буду размышлять о чудесах Твоих. 28 Душа моя истаевает от скорби: укрепи меня по слову Твоему. 29 Удали от меня путь лжи, и закон Твой даруй мне. 30 Я избрал путь истины, поставил пред собою суды Твои. 31 Я прилепился к откровениям Твоим, Господи; не постыди меня. 32 Потеку путем заповедей Твоих, когда Ты расширишь сердце мое. 33 Укажи мне, Господи, путь уставов Твоих, и я буду держаться его до конца. 34 Вразуми меня, и буду соблюдать закон Твой и хранить его всем сердцем. 35 Поставь меня на стезю заповедей Твоих, ибо я возжелал ее. 36 Приклони сердце мое к откровениям Твоим, а не к корысти. 37 Отврати очи мои, чтобы не видеть суеты; животвори меня на пути Твоем. 38 Утверди слово Твое рабу Твоему, ради благоговения пред Тобою. 39 Отврати поношение мое, которого я страшусь, ибо суды Твои благи. 40 Вот, я возжелал повелений Твоих; животвори меня правдою Твоею. 41 Да придут ко мне милости Твои, Господи, спасение Твое по слову Твоему, — 42 и я дам ответ поносящему меня, ибо уповаю на слово Твое. 43 Не отнимай совсем от уст моих слова истины, ибо я уповаю на суды Твои 44 и буду хранить закон Твой всегда, во веки и веки; 45 буду ходить свободно, ибо я взыскал повелений Твоих; 46 буду говорить об откровениях Твоих пред царями и не постыжусь; 47 буду утешаться заповедями Твоими, которые возлюбил; 48 руки мои буду простирать к заповедям Твоим, которые возлюбил, и размышлять об уставах Твоих. 49 Вспомни слово [Твое] к рабу Твоему, на которое Ты повелел мне уповать: 50 это — утешение в бедствии моем, что слово Твое оживляет меня. 51 Гордые крайне ругались надо мною, но я не уклонился от закона Твоего. 52 Вспоминал суды Твои, Господи, от века, и утешался. 53 Ужас овладевает мною при виде нечестивых, оставляющих закон Твой. 54 Уставы Твои были песнями моими на месте странствований моих. 55 Ночью вспоминал я имя Твое, Господи, и хранил закон Твой. 56 Он стал моим, ибо повеления Твои храню. 57 Удел мой, Господи, сказал я, соблюдать слова Твои. 58 Молился я Тебе всем сердцем: помилуй меня по слову Твоему. 59 Размышлял о путях моих и обращал стопы мои к откровениям Твоим. 60 Спешил и не медлил соблюдать заповеди Твои. 61 Сети нечестивых окружили меня, но я не забывал закона Твоего. 62 В полночь вставал славословить Тебя за праведные суды Твои. 63 Общник я всем боящимся Тебя и хранящим повеления Твои. 64 Милости Твоей, Господи, полна земля; научи меня уставам Твоим. 65 Благо сотворил Ты рабу Твоему, Господи, по слову Твоему. 66 Доброму разумению и ведению научи меня, ибо заповедям Твоим я верую. 67 Прежде страдания моего я заблуждался; а ныне слово Твое храню. 68 Благ и благодетелен Ты, [Господи]; научи меня уставам Твоим. 69 Гордые сплетают на меня ложь; я же всем сердцем буду хранить повеления Твои. 70 Ожирело сердце их, как тук; я же законом Твоим утешаюсь. 71 Благо мне, что я пострадал, дабы научиться уставам Твоим. 72 Закон уст Твоих для меня лучше тысяч золота и серебра.
Слава:73 Руки Твои сотворили меня и устроили меня; вразуми меня, и научусь заповедям Твоим. 74 Боящиеся Тебя увидят меня — и возрадуются, что я уповаю на слово Твое. 75 Знаю, Господи, что суды Твои праведны и по справедливости Ты наказал меня. 76 Да будет же милость Твоя утешением моим, по слову Твоему к рабу Твоему. 77 Да придет ко мне милосердие Твое, и я буду жить; ибо закон Твой — утешение мое. 78 Да будут постыжены гордые, ибо безвинно угнетают меня; я размышляю о повелениях Твоих. 79 Да обратятся ко мне боящиеся Тебя и знающие откровения Твои. 80 Да будет сердце мое непорочно в уставах Твоих, чтобы я не посрамился. 81 Истаевает душа моя о спасении Твоем; уповаю на слово Твое. 82 Истаевают очи мои о слове Твоем; я говорю: когда Ты утешишь меня? 83 Я стал, как мех в дыму, но уставов Твоих не забыл. 84 Сколько дней раба Твоего? Когда произведешь суд над гонителями моими? 85 Яму вырыли мне гордые, вопреки закону Твоему. 86 Все заповеди Твои — истина; несправедливо преследуют меня: помоги мне; 87 едва не погубили меня на земле, но я не оставил повелений Твоих. 88 По милости Твоей оживляй меня, и буду хранить откровения уст Твоих. 89 На веки, Господи, слово Твое утверждено на небесах; 90 истина Твоя в род и род. Ты поставил землю, и она стоит. 91 По определениям Твоим все стоит доныне, ибо все служит Тебе. 92 Если бы не закон Твой был утешением моим, погиб бы я в бедствии моем. 93 Вовек не забуду повелений Твоих, ибо ими Ты оживляешь меня. 94 Твой я, спаси меня; ибо я взыскал повелений Твоих. 95 Нечестивые подстерегают меня, чтобы погубить; а я углубляюсь в откровения Твои. 96 Я видел предел всякого совершенства, но Твоя заповедь безмерно обширна. 97 Как люблю я закон Твой! весь день размышляю о нем. 98 Заповедью Твоею Ты соделал меня мудрее врагов моих, ибо она всегда со мною. 99 Я стал разумнее всех учителей моих, ибо размышляю об откровениях Твоих. 100 Я сведущ более старцев, ибо повеления Твои храню. 101 От всякого злого пути удерживаю ноги мои, чтобы хранить слово Твое; 102 от судов Твоих не уклоняюсь, ибо Ты научаешь меня. 103 Как сладки гортани моей слова Твои! лучше меда устам моим. 104 Повелениями Твоими я вразумлен; потому ненавижу всякий путь лжи. 105 Слово Твое — светильник ноге моей и свет стезе моей. 106 Я клялся хранить праведные суды Твои, и исполню. 107 Сильно угнетен я, Господи; оживи меня по слову Твоему. 108 Благоволи же, Господи, принять добровольную жертву уст моих, и судам Твоим научи меня. 109 Душа моя непрестанно в руке моей, но закона Твоего не забываю. 110 Нечестивые поставили для меня сеть, но я не уклонился от повелений Твоих. 111 Откровения Твои я принял, как наследие на веки, ибо они веселие сердца моего. 112 Я приклонил сердце мое к исполнению уставов Твоих навек, до конца. 113 Вымыслы человеческие ненавижу, а закон Твой люблю. 114 Ты покров мой и щит мой; на слово Твое уповаю. 115 Удалитесь от меня, беззаконные, и буду хранить заповеди Бога моего. 116 Укрепи меня по слову Твоему, и буду жить; не посрами меня в надежде моей; 117 поддержи меня, и спасусь; и в уставы Твои буду вникать непрестанно. 118 Всех, отступающих от уставов Твоих, Ты низлагаешь, ибо ухищрения их — ложь. 119 Как изгарь, отметаешь Ты всех нечестивых земли; потому я возлюбил откровения Твои. 120 Трепещет от страха Твоего плоть моя, и судов Твоих я боюсь. 121 Я совершал суд и правду; не предай меня гонителям моим. 122 Заступи раба Твоего ко благу его , чтобы не угнетали меня гордые. 123 Истаевают очи мои, ожидая спасения Твоего и слова правды Твоей. 124 Сотвори с рабом Твоим по милости Твоей, и уставам Твоим научи меня. 125 Я раб Твой: вразуми меня, и познаю откровения Твои. 126 Время Господу действовать: закон Твой разорили. 127 А я люблю заповеди Твои более золота, и золота чистого. 128 Все повеления Твои — все признаю́ справедливыми; всякий путь лжи ненавижу. 129 Дивны откровения Твои; потому хранит их душа моя. 130 Откровение слов Твоих просвещает, вразумляет простых. 131 Открываю уста мои и вздыхаю, ибо заповедей Твоих жажду.
Слава:132 Призри на меня и помилуй меня, как поступаешь с любящими имя Твое. 133 Утверди стопы мои в слове Твоем и не дай овладеть мною никакому беззаконию; 134 избавь меня от угнетения человеческого, и буду хранить повеления Твои; 135 осияй раба Твоего светом лица Твоего и научи меня уставам Твоим. 136 Из глаз моих текут потоки вод оттого, что не хранят закона Твоего. 137 Праведен Ты, Господи, и справедливы суды Твои. 138 Откровения Твои, которые Ты заповедал, — правда и совершенная истина. 139 Ревность моя снедает меня, потому что мои враги забыли слова Твои. 140 Слово Твое весьма чисто, и раб Твой возлюбил его. 141 Мал я и презрен, но повелений Твоих не забываю. 142 Правда Твоя — правда вечная, и закон Твой — истина. 143 Скорбь и горесть постигли меня; заповеди Твои — утешение мое. 144 Правда откровений Твоих вечна: вразуми меня, и буду жить. 145 Взываю всем сердцем [моим]: услышь меня, Господи, — и сохраню уставы Твои. 146 Призываю Тебя: спаси меня, и буду хранить откровения Твои. 147 Предваряю рассвет и взываю; на слово Твое уповаю. 148 Очи мои предваряют утреннюю стражу, чтобы мне углубляться в слово Твое. 149 Услышь голос мой по милости Твоей, Господи; по суду Твоему оживи меня. 150 Приблизились замышляющие лукавство; далеки они от закона Твоего. 151 Близок Ты, Господи, и все заповеди Твои — истина. 152 Издавна узнал я об откровениях Твоих, что Ты утвердил их на веки. 153 Воззри на бедствие мое и избавь меня, ибо я не забываю закона Твоего. 154 Вступись в дело мое и защити меня; по слову Твоему оживи меня. 155 Далеко от нечестивых спасение, ибо они уставов Твоих не ищут. 156 Много щедрот Твоих, Господи; по суду Твоему оживи меня. 157 Много у меня гонителей и врагов, но от откровений Твоих я не удаляюсь. 158 Вижу отступников и сокрушаюсь, ибо они не хранят слова Твоего. 159 Зри, как я люблю повеления Твои; по милости Твоей, Господи, оживи меня. 160 Основание слова Твоего истинно, и вечен всякий суд правды Твоей. 161 Князья гонят меня безвинно, но сердце мое боится слова Твоего. 162 Радуюсь я слову Твоему, как получивший великую прибыль. 163 Ненавижу ложь и гнушаюсь ею; закон же Твой люблю. 164 Семикратно в день прославляю Тебя за суды правды Твоей. 165 Велик мир у любящих закон Твой, и нет им преткновения. 166 Уповаю на спасение Твое, Господи, и заповеди Твои исполняю. 167 Душа моя хранит откровения Твои, и я люблю их крепко. 168 Храню повеления Твои и откровения Твои, ибо все пути мои пред Тобою. 169 Да приблизится вопль мой пред лице Твое, Господи; по слову Твоему вразуми меня. 170 Да придет моление мое пред лице Твое; по слову Твоему избавь меня. 171 Уста мои произнесут хвалу, когда Ты научишь меня уставам Твоим. 172 Язык мой возгласит слово Твое, ибо все заповеди Твои праведны. 173 Да будет рука Твоя в помощь мне, ибо я повеления Твои избрал. 174 Жажду спасения Твоего, Господи, и закон Твой — утешение мое. 175 Да живет душа моя и славит Тебя, и суды Твои да помогут мне. 176 Я заблудился, как овца потерянная: взыщи раба Твоего, ибо я заповедей Твоих не забыл.
Слава: