1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом.
2 Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
3 Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у смутку своїм і стогну, —
4 від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують…
5 Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
6 страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула…
7 І сказав я: “Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!”
8 Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села .
9 Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею…
10 Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку, —
11 вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
12 нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
13 бо ж не ворог злорічить на мене, — це я переніс би, — і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього, —
14 але ти, — чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
15 з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу…
16 Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, — бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
17 Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
18 увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, — і Він вислухає мого голосу!
19 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
20 Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села , бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться, —
21 ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
22 його уста гладенькі, як масло,— та сварка у серці його, від оливи м’якіші слова його, та вони — як мечі ті оголені!..
23 Свого тягара поклади ти на Господа, — і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
24 А Ти їх, Боже мій , поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, — бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
1 Начальнику хора. На струнных орудиях . Учение Давида.
2 Услышь, Боже, молитву мою и не скрывайся от моления моего; 3 внемли мне и услышь меня; я стенаю в горести моей, и смущаюсь 4 от голоса врага, от притеснения нечестивого, ибо они возводят на меня беззаконие и в гневе враждуют против меня. 5 Сердце мое трепещет во мне, и смертные ужасы напали на меня; 6 страх и трепет нашел на меня, и ужас объял меня. 7 И я сказал: «кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы; 8 далеко удалился бы я, и оставался бы в пустыне; 9 поспешил бы укрыться от вихря, от бури». 10 Расстрой, Господи, и раздели языки их, ибо я вижу насилие и распри в городе; 11 днем и ночью ходят они кругом по стенам его; злодеяния и бедствие посреди его; 12 посреди его пагуба; обман и коварство не сходят с улиц его: 13 ибо не враг поносит меня, — это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, — от него я укрылся бы; 14 но ты, который был для меня то же, что я, друг мой и близкий мой, 15 с которым мы разделяли искренние беседы и ходили вместе в дом Божий. 16 Да найдет на них смерть; да сойдут они живыми в ад, ибо злодейство в жилищах их, посреди их. 17 Я же воззову к Богу, и Господь спасет меня. 18 Вечером и утром и в полдень буду умолять и вопиять, и Он услышит голос мой, 19 избавит в мире душу мою от восстающих на меня, ибо их много у меня; 20 услышит Бог, и смирит их от века Живущий, потому что нет в них перемены; они не боятся Бога, 21 простерли руки свои на тех, которые с ними в мире, нарушили союз свой; 22 уста их мягче масла, а в сердце их вражда; слова их нежнее елея, но они суть обнаженные мечи. 23 Возложи на Господа заботы твои, и Он поддержит тебя. Никогда не даст Он поколебаться праведнику. 24 Ты, Боже, низведешь их в ров погибели; кровожадные и коварные не доживут и до половины дней своих. А я на Тебя, [Господи,] уповаю.
Слава: