1 Навчальна пісня Етана езрахеянина.
2 Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
3 Бо я був сказав: “Буде навіки збудована милість, а небо — Ти вірність Свою встановляєш на нім”.
4 “Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
5 Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки!” Села .
6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
7 бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
8 Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
9 Господи, Боже Саваоте, — хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкіллі Твоїм!
10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
11 Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
12 Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
13 Північ та південь — Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
14 Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
15 Справедливість та право — підстава престолу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випереджують!
16 Блаженний народ, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
18 бо окраса їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
20 Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об’явленні та говорив: “Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намастив Своєю святою оливою,
22 щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
23 Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати, —
24 його ворогів поб’ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться, —
26 і Я покладу його руку на море, і на ріки — правицю його.
27 Він Мене буде звати: “Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!”
28 Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
29 Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
30 і насіння його покладу Я навіки, а трона його — як дні неба!
31 Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
32 коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
33 тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами — їхнє беззаконня!
34 А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
35 не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не повім Я неправди Давидові:
37 повік буде насіння його, а престол його передо Мною — як сонце,
38 як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі — правдивий…” Села .
39 А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця, —
40 Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
41 всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!..
42 Всі грабують його, хто проходить дорогою, — він став для сусідів своїх посміховищем…
43 Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
44 і Ти відвернув вістря шаблі його… у війні ж не підтримав його…
45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
46 скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села .
47 Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
48 Пам’ятай же про мене, — яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
49 Котрий чоловік буде жити, а смерти не бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села .
50 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
51 Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
53 Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
1 Учение Ефама Езрахита.
2 Милости [Твои], Господи, буду петь вечно, в род и род возвещать истину Твою устами моими. 3 Ибо говорю: навек основана милость, на небесах утвердил Ты истину Твою, когда сказал : 4 «Я поставил завет с избранным Моим, клялся Давиду, рабу Моему: 5 навек утвержу семя твое, в род и род устрою престол твой». 6 И небеса прославят чудные дела Твои, Господи, и истину Твою в собрании святых. 7 Ибо кто на небесах сравнится с Господом? кто между сынами Божиими уподобится Господу? 8 Страшен Бог в великом сонме святых, страшен Он для всех окружающих Его. 9 Господи, Боже сил! кто силен, как Ты, Господи? И истина Твоя окрест Тебя. 10 Ты владычествуешь над яростью моря: когда воздымаются волны его, Ты укрощаешь их. 11 Ты низложил Раава, как пораженного; крепкою мышцею Твоею рассеял врагов Твоих. 12 Твои небеса и Твоя земля; вселенную и что наполняет ее, Ты основал. 13 Север и юг Ты сотворил; Фавор и Ермон о имени Твоем радуются. 14 Крепка мышца Твоя, сильна рука Твоя, высока десница Твоя! 15 Правосудие и правота — основание престола Твоего; милость и истина предходят пред лицем Твоим. 16 Блажен народ, знающий трубный зов! Они ходят во свете лица Твоего, Господи, 17 о имени Твоем радуются весь день и правдою Твоею возносятся, 18 ибо Ты украшение силы их, и благоволением Твоим возвышается рог наш. 19 От Господа — щит наш, и от Святаго Израилева — царь наш. 20 Некогда говорил Ты в видении святому Твоему, и сказал: «Я оказал помощь мужественному, вознес избранного из народа. 21 Я обрел Давида, раба Моего, святым елеем Моим помазал его. 22 Рука Моя пребудет с ним, и мышца Моя укрепит его. 23 Враг не превозможет его, и сын беззакония не притеснит его. 24 Сокрушу пред ним врагов его и поражу ненавидящих его. 25 И истина Моя и милость Моя с ним, и Моим именем возвысится рог его. 26 И положу на море руку его, и на реки — десницу его. 27 Он будет звать Меня: Ты отец мой, Бог мой и твердыня спасения моего. 28 И Я сделаю его первенцем, превыше царей земли, 29 вовек сохраню ему милость Мою, и завет Мой с ним будет верен. 30 И продолжу вовек семя его, и престол его — как дни неба. 31 Если сыновья его оставят закон Мой и не будут ходить по заповедям Моим; 32 если нарушат уставы Мои и повелений Моих не сохранят: 33 посещу жезлом беззаконие их, и ударами — неправду их; 34 милости же Моей не отниму от него, и не изменю истины Моей. 35 Не нарушу завета Моего, и не переменю того, что вышло из уст Моих. 36 Однажды Я поклялся святостью Моею: солгу ли Давиду? 37 Семя его пребудет вечно, и престол его, как солнце, предо Мною, 38 вовек будет тверд, как луна, и верный свидетель на небесах». 39 Но ныне Ты отринул и презрел, прогневался на помазанника Твоего; 40 пренебрег завет с рабом Твоим, поверг на землю венец его; 41 разрушил все ограды его, превратил в развалины крепости его. 42 Расхищают его все проходящие путем; он сделался посмешищем у соседей своих. 43 Ты возвысил десницу противников его, обрадовал всех врагов его; 44 Ты обратил назад острие меча его и не укрепил его на брани; 45 отнял у него блеск и престол его поверг на землю; 46 сократил дни юности его и покрыл его стыдом. 47 Доколе, Господи, будешь скрываться непрестанно, будет пылать ярость Твоя, как огонь? 48 Вспомни, какой мой век: на какую суету сотворил Ты всех сынов человеческих? 49 Кто из людей жил — и не видел смерти, избавил душу свою от руки преисподней? 50 Где прежние милости Твои, Господи? Ты клялся Давиду истиною Твоею. 51 Вспомни, Господи, поругание рабов Твоих, которое я ношу в недре моем от всех сильных народов; 52 как поносят враги Твои, Господи, как бесславят следы помазанника Твоего. 53 Благословен Господь вовек! Аминь, аминь.
Слава: