Давид побиває аммонітян
2 Сам. 10:1–19.1 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун .
2 І сказав Давид: “Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені”. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: “Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим , що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?”
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, і обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх…
5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: “Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь”.
6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, — і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зі своїх міст і прийшли до бою.
8 А коли Давид прочув про це , то послав Йоава та все військо лицарів.
9 І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.
10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.
11 А решту народу дав під руку свого брата Ав’шая, і їх установили навпроти аммонітян,
12 і сказав: “Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!”
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.
15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав’шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки , а Шофах, зверхник Гадад’езерового війська, був перед ними.
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська…
19 А коли Гадад’езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.
1 І сталося, що після цього помер Наас, цар синів Аммона, а замість нього зацарював Анан, його син. 2 Давид сказав: Виявлю милосердя до Анана, сина Нааса, як і його батько виявляв милосердя до мене. І Давид послав послів, щоб потішити його по його батькові. І слуги Давида прийшли в землю синів Аммона, щоб його потішити. 3 Та володарі Аммона сказали Ананові: Хіба Давид не послав тобі втішаючих, щоб прославити твого батька перед тобою? Чи не для цього , щоб розвідати місто, щоб вивідати землю, прийшли до тебе його слуги? 4 Тож Анан взяв слуг Давида, постриг їх і обрізав їхній одяг на половину, аж до накидки, і відіслав їх. 5 І прийшли сповістити Давидові про мужів, і той послав їм назустріч людей , бо вони були дуже шановані. І сказав цар: Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, а тоді повернетеся!
6 І побачили сини Аммона, що народ Давида засоромлений, і послав Анан і сини Аммона тисячу талантів срібла, щоб найняти собі із Сирії в Месопотамії, із Сирії Мооха й із Сови колісниць та коней, 7 і найняли собі тридцять дві тисячі колісниць, царя Моха і його народ, і вони прийшли та отаборилися напроти Медави; і сини Аммона зібралися зі своїх міст і прийшли на війну. 8 Коли Давид почув про це , то послав Йоава і все могутнє військо. 9 І сини Аммона вийшли і стали в лави до бою біля брами міста, а царі, які прийшли, отаборилися самі на рівнині.
10 І побачив Йоав, що стали воювати обличчям до обличчя напроти нього обличчям і ззаду, і вибрав з-поміж усіх молодців Ізраїля, і поставив їх лавами перед Сирією. 11 А решту з народу передав у командування Авесси, свого брата, і вони стали лавами напроти синів Аммона. 12 Він сказав: Якщо мене здолає Сирієць, то будеш мені на порятунок, а якщо тебе здолають сини Аммона, то я спасу тебе. 13 Будь мужнім і будемо сильні за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить те, що добре в Його очах! 14 І Йоав і народ, що з ним, вишикувалися до бою напроти сирійців, і вони втекли від нього. 15 А сини Аммона побачили, що втекли сирійці, тож втекли і вони з-перед Авесси і з-перед Йоава, його брата, і прийшли до міста. А Йоав прибув у Єрусалим.
16 І Сирієць побачив, що Ізраїль його переміг, і послав послів, і вивели Сирійця з другого боку ріки, і перед ними — Софах, полководець війська Адраазара. 17 І сповістили Давидові, і він зібрав усього Ізраїля і перейшов Йордан, прийшов на них і став проти них лавами, і Давид став лавами напроти Сирійця, і воювали проти нього. 18 І Сирієць втік з-перед Давида, і Давид розгромив із сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і вбив Софаха, полководця війська. 19 І побачили слуги Адраазара, що зазнали поразки перед Ізраїлем, і уклали договір з Давидом, і служили йому. А Сирієць більше не виявив бажання допомагати синам Аммона.