Перенесення ковчега
1 Цар. 8:1–11.1 І була закінчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида, і срібло, і золото, і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому.
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіон.
3 І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято, воно — сьомого місяця.
4 І поприходили всі Ізраїлеві старші, і Левити понесли ковчега.
5 І понесли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — несли їх священики та Левити.
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані записувана, ані лічена!
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під крила херувимів.
8 А херувими простягали крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
9 А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
11 І сталося, як священики виходили із святині, — а всі священики, що були там , освятилися, без додержання черг, —
12 а Левити співаки, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані у вісон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, стояли на схід від жертівника, а з ними сто й двадцять священиків, що сурмили на сурмах,
13 і було воно для сурмачів та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві, і як загримів голос на сурмах, і на цимбалах, і на музичних знаряддях, і як хвалили Господа: “Добрий‑бо Він, бо навіки Його милосердя!”, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!..
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!..
1 Усі роботи, які звершував Соломон в домі Господа, були закінчені. І Соломон вніс святі речі Давида, свого батька, срібло, золото і посуд і передав до скарбниці Господнього дому.
2 Тоді Соломон скликав для зустрічі старійшин Ізраїля, усіх князів племен і тих, хто очолює родини синів Ізраїля по батьківській лінії до Єрусалима, щоб перенести ковчег Господнього завіту з міста Давида (це Сіон). 3 І зібралися до царя всі — кожний чоловік Ізраїля — на свято (це сьомий місяць). 4 Прибули всі старійшини Ізраїля, а всі левіти взяли ковчег, 5 і внесли ковчег, намет свідчення та весь святий посуд, що в наметі, і внесли його священики та левіти. 6 Цар Соломон, уся громада Ізраїля і ті, що боялися Господа , і ті з них, хто зібрався перед ковчегом, які приносили в жертву телят і овець, яких не можна було порахувати і яких не можна сприйняти через велику кількість. 7 І священики внесли ковчег Господнього завіту на його місце, до давіра дому, до Святого святих, під крила херувимів, 8 а херувими простягали свої крила над місцем для ковчега, і херувими прикривали ковчег та його держаки зверху. 9 Держаки виходили за межі, і видно було головки держаків зі святого перед входом у давір, та знадвору не було видно. І були там аж до цього дня. 10 У ковчезі не було нічого , хіба дві скрижалі, які поклав Мойсей на Хориві, якими Господь укладав завіт із синами Ізраїля, коли вони виходили з Єгипетської землі.
11 І сталося, коли вийшли священики зі святого, бо всі священики, які виявилися, освятилися (вони не були розділені на черги для щоденного служіння), 12 а левіти і всі псалмоспівці із синами Асафа, з Еманом, з Ідітуном, з їхніми синами і їхніми братами, були одягнені в одяг з вісону, із цимбалами, з арфами і з лірами стояли перед жертовником, і з ними — сто двадцять священиків, які трубили в труби; 13 і був один голос, коли трубили, коли співали і коли звучали одноголосно, щоб хвалити і прославляли Господа, і коли підняли голос на трубах, на цимбалах і на мелодійних гуслах, і говорили: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя! І дім наповнився хмарою Господньої слави, 14 і священики не могли стояти і служити через хмару, бо Господня слава заповнила дім Божий.