Цар Єзекія й асирійська навала
Іс. 36:1–2.1 І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
2 Він був віку двадцяти й п’яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев’ять літ. А ім’я його матері — Аві, дочка Захарія.
3 І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.
4 Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів , і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан .
5 Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого , як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими , що були перед ним.
6 І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
7 І був Господь із ним, — у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
8 Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.
9 І сталося четвертого року царя Єзекії, — це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, — пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
10 І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, — це дев’ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, — була здобута Самарія.
11 І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
12 Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
13 А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
14 І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: “Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу”. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
15 І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.
16 Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зі стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом , і дав його асирійському цареві.
17 А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого евнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.
18 І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
19 І сказав до них великий чашник: “Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
20 Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
21 Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
22 А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?
23 А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
24 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
25 Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!”
26 І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: “Говори до своїх рабів по‑арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по‑юдейському в слух тих людей, що на мурі”.
27 І сказав до них великий чашник: “Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?”
28 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по‑юдейському, і говорив і сказав: “Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
29 Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!
30 І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
31 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґ у свою, і пийте кожен воду зі своєї копанки,
32 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж , як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, — щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
33 Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
34 Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?
35 Котрий з‑поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?”
36 І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: “Не відповідайте йому!”
37 І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.
1 І сталося в третьому році Осії, сина Іли, царя Ізраїля, зацарював Езекія, син Ахаза, царя Юди. 2 Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Аву, дочка Захарії. 3 І він робив те, що правильне в Господніх очах, згідно з усім, що робив його батько Давид. 4 Він знищив високі місця , розбив усі стовпи, винищив священні гаї і мідного змія, якого зробив Мойсей, бо аж до тих днів ізраїльські сини йому кадили, і назвав його Неестан. 5 Він покладав надію на Господа, Бога Ізраїля, і після нього, ні між тими, які були перед ним, не було подібного до нього між царями Юди. 6 І він прив’язався до Господа, не відступив від Нього і дотримувався Його заповідей, які заповів Мойсей. 7 І Господь був з ним, у всьому, що чинив, він був розумним. І він відступив від царя ассирійців, і не служив йому. 8 Він побив филистимців аж до Ґази і аж до її околиці, від сторожової вежі й аж до укріпленого міста.
9 І сталося, що в четвертому році царя Езекії (це сьомий рік Осії, сина Іли, царя Ізраїля) прийшов Саламанассар, цар ассирійців, проти Самарії, взяв її в облогу 10 і наприкінці трьох років заволодів нею, — у восьмому році Езекії (це дев’ятий рік Осії, царя Ізраїля), і Самарія була захоплена. 11 І цар ассирійців виселив жителів Самарії до ассирійців і помістив їх в Алаї і в Аворі, біля ріки Ґозан, і в горах мідійців, 12 оскільки вони не послухалися голосу Господа, їхнього Бога, і порушили Його завіт, — усього, що заповів Мойсей, Господній раб, вони не слухалися і не виконували.
13 І в чотирнадцятому році царя Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, проти укріплених міст Юди і захопив їх. 14 І Езекія, цар Юди, відіслав послів до царя ассирійців у Лахіс, кажучи: Я згрішив, відвернися від мене. Що тільки на мене накладеш, понесу! І цар ассирійців наклав на Езекію, царя Юди, триста талантів срібла і тридцять талантів золота. 15 Тож Езекія віддав усе срібло, яке знайшлося в Господньому домі та в скарбницях царського дому. 16 У той час Езекія порубав двері Господнього храму і кріплення, які позолотив Езекія, цар Юди, і дав їх цареві ассирійців. 17 Цар ассирійців послав Тартана, Рафіса, Рапсака з Лахіса до царя Езекії з великою армією проти Єрусалима, вони прийшли та підійшли до Єрусалима і стали при водогоні горішньої купелі, яка є на дорозі поля прядильників. 18 Вони загукали до Езекії, і до нього вийшли Еліякім, син Хелкія, економ, Сомна, писар, і Йоас, син Асафа, літописець.
19 І сказав їм Рапсак: Скажіть же Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: Що це за надія, на яку ти покладаєшся? 20 Ти сказав, а це лише слова уст: У мене є рада і армія для війни. Тож тепер, на кого надіючись, відступив ти від мене? 21 Ось тепер ти поклав надію на себе, на цю зломлену палицю з тростини, на Єгипет. Як лиш чоловік підіпреться нею, вона ввійде в його руку і її проб’є. Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто надіється на нього. 22 Оскільки ти мені сказав: Ми поклали надію на Господа Бога: Хіба це не Той, висоти Якого і Його жертовники відкинув Езекія і сказав Юді та Єрусалимові: Будете поклонятися перед цим жертовником, що в Єрусалимі! — 23 то тепер підіть до мого володаря, царя ассирійців, і дам тобі дві тисячі коней, якщо зможеш зі свого боку дати на них вершників! 24 І як відвернеш обличчя володаря, одного з найменших рабів мого володаря? І ти сам поклав надію на Єгипет, на колісниці й коні. 25 Тож тепер, хіба ми без відома Господа прийшли на це місце, щоб його знищити? Господь промовив до мене: Піди проти цієї землі й знищ її!
26 І сказав Еліякім, син Хелкія, і Сомна, і Йоас Рапсакові: Говори до твоїх слуг по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-єврейськи! Навіщо говориш до вух народу, який на мурах? 27 Та Рапсак відповів їм: Хіба не до твого володаря і до тебе послав мене мій володар промовити ці слова? Хіба не до мужів, які перебувають на мурах, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?
28 І піднявся Рапсак, і закричав гучним голосом по-єврейськи, він заговорив і сказав: Послухайте слова великого царя ассирійців! 29 Так говорить цар: Хай не підбурює вас Езекія словами, бо не може спасти вас з моєї руки. 30 І хай не обнадіює вас Езекія Господом, кажучи: Господь обов’язково визволить нас, це місто не буде видане в руку царя ассирійців! 31 Не слухайтесь Езекії, бо так говорить цар ассирійців: Укладіть зі мною мир, і вийдіть до мене, і кожний питиме зі свого виноградника, і кожний їстиме зі своєї смоківниці та питиме воду зі свого ставка, 32 доки не прийду і не візьму вас до такої землі, як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників, до землі оливок з оливкового дерева і меду, — житимете і не помрете! І не слухайтесь Езекії, бо обманює вас, кажучи: Господь нас спасе! 33 Хіба врятували боги народів кожний свою країну з руки царя ассирійців? 34 Де є бог Емату і Арфада? Де є бог Сепфаруена? І хіба звільнили Самарію з моєї руки? 35 Хто з усіх богів землі, який спас свої землі від моєї руки? Чи врятує Господь Єрусалим від моєї руки?
36 Вони мовчали і не відповіли йому ні слова, бо був наказ царя, що закликав: Не відповідатимете йому! 37 І ввійшов Еліякім, син Хелкія, економ, і Сомна, писар, і Йоас син Асафа, літописець, до Езекії, роздерши одяг, і сповістили йому слова Рапсака.