ЧАСТИНА ДРУГА
БОЖІ ЧИНИ ДЛЯ СПАСІННЯ СВОГО ПОЛОНЕНОГО НАРОДУ
Голос кличе
1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!
2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!
3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські — за долину!
5 І з’явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!
6 Голос кличе: “Звіщай!” Я ж спитав: “Про що буду звіщати? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польовий:
7 трава засихає, а квітка зів’яне, як подих Господній повіє на неї!.. Справді, народ — то трава:
8 Трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
9 На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
10 Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його — відплата Його.
11 Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх , дійняків же провадити буде!
Господь Всемогутній
12 Хто води поміряв своєю долонею, а п’ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір’я — шальками?
13 Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?
14 З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?
15 Таж народи — як крапля з відра, а важать — як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!
16 І Ливана не вистачить на запаління жертовне , не стане й звір’я його на цілопалення!
17 Насупроти Нього всі люди — немовби ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.
18 І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?
19 Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.
20 Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.
21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?
22 Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її — немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.
23 Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:
24 вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закоренився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!
25 І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.
26 Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.
27 Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: “Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право”.
28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний — Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.
29 Він змученому дає силу, а безсилому — міць.
30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись — спіткнуться,
31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться!
1 Потішайте, потішайте Мій народ! — говорить Бог. 2 Священики, заговоріть до серця Єрусалима, потішайте його! Адже завершилося його впокорення, і його гріх — прощений. Адже він одержав з Господньої руки вдвоє за свої гріхи. 3 Голос того, хто гукає в пустелі: Приготуйте Господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога! 4 Кожна долина наповниться, а будь-яка гора та пагорб знизиться, і все криве стане прямим, а гостре — гладкими дорогами. 5 І з’явиться Господня слава, і всяке тіло побачить Боже спасіння, бо Господь заговорив.
6 Голос того, хто говорить: Закричи! І я запитав: Що кричатиму? Усяке тіло — трава, і всяка людська слава — як цвіт трави. 7 Засохла трава, і цвіт відпав, 8 а слово вашого Бога залишається навіки! 9 Вийди на високу гору, ти, що благовістиш Сіонові! Підвищ із силою твій голос, ти, хто благовістиш Єрусалимові! Підніміть, не бійтеся! Скажи містам Юди: Ось Бог ваш! 10 Ось Господь приходить із силою, і Його рука з владою, ось Його винагорода з Ним і діло перед Ним.
11 Як пастир, Він пастиме Своє стадо і Своєю рукою Він збере ягнят, і потішить тих, які мають у лоні. 12 Хто виміряв рукою воду і небо долонею, і всю землю пригорщею? Хто зважив гори важками і ліси терезами? 13 Хто пізнав Господній розум, і хто був Його помічником, який Його повчає? 14 Чи з ким-небудь Він порадився, і той Його навчив? Чи хтось показав Йому суд? Чи хтось показав Йому дорогу розуміння? 15 Оскільки всі народи можна порахувати за краплю води з відра і за доважок на терезах, і вважатимуться за плювок. 16 І Лівану не вистачить для підтримання вогню, і всіх чотириногих не вистачить на всепалення для Нього , 17 і всі народи є як ніщо і за ніщо сприймаються.
18 До кого ви уподібнили Господа, і до якої подоби ви Його прирівняли? 19 Хіба не митець зробив образ, який золотар, розтопивши золото, позолотив його, зробив його подобою? 20 Адже столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає, як поставити його образ, щоб не зрушився. 21 Хіба не зрозуміли ви? Хіба ви не чули? Чи ж вам не сповістили від початку? Хіба ви не пізнали основ землі? 22 Він тримає круг землі, і ті, хто живе на ній, — як сарана. Він поставив небо, як покриття, і розтягнув, як намет для проживання. 23 Він призначає володарів, як ніщо, щоб володіли, а землю зробив, як ніщо. 24 Бо не сіятимуть і не насадять, і на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них, і вони висохли, і буря їх підніме, як полову.
25 Тож тепер до кого Мене уподібните, чи до чогось буду прирівняний? — сказав Святий. 26 Погляньте на висоту вашими очима і придивіться. Хто це все виставив напоказ? Той, Хто виводить за числом Свій світ, усіх покличе по імені. Від великої слави і в силі моці нічого від Тебе не затаїлося. 27 Тож не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле: Зникла моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив. 28 Тепер хіба ти не зрозумів, чи не почув? Бог вічний! Бог, Який створив краї землі, не голодніє і не втомлюється, і Його розум не можна дослідити! 29 Він дає голодним силу і не засмученим — смуток. 30 Адже молоді голодуватимуть, і юнаки втомляться, і вибрані будуть безсилі. 31 А ті, хто очікує Бога, одягнуться в силу, відростять крила, як орли, вони бігатимуть і не потомляться, ходитимуть і не зголодніють.