Цар Юдин буде полонений
1 Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар вавилонський, і все військо його, і всі царства землі, панування руки його, та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:
2 “Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звістиш йому: Так говорить Господь: Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю його огнем.
3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.
4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, царю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча!
5 У мирі помреш ти; і як палили на погребі батькам твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й “О пане” будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь”.
6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова в Єрусалимі.
7 А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними.
Наказ про відпущення рабів на волю не виконаний
8 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім народом, що в Єрусалимі, щоб оголосити їм волю,
9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.
10 І послухалися всі князі та ввесь народ, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не неволити їх. І вони послухалися, і повідпускали.
11 Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпускали були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.
12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:
13 “Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського краю, з дому рабства, кажучи:
14 “З кінцем семи років відпустите кожен свого брата єврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе”. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього .
15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім’я Моє.
16 Та ви знову збезчестили Ім’я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.
17 Тому так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому ‑то ось Я, — говорить Господь, — оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!..
18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвоє теля та перейшли між його кавалками,
19 також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,
20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане падло їхнє стервом для птаства небесного та для земної звірини…
21 А Седекію, царя Юдиного, та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку війська вавилонського царя, що відходить від вас.
22 Ось Я накажу, — говорить Господь, — і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, — і не буде в них мешканця!”…
2 Так сказав Господь: Зроби кайдани і обручі для шиї й наклади на свою шию. 3 І пошлеш їх до царя Ідумеї і до царя Моава, і до царя синів Аммона, і до царя Тиру, і до царя Сидону руками їхніх посланців, що йдуть їм назустріч у Єрусалим до Седекії, царя Юди. 4 І заповіси їм сказати своїм панам: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Так скажете вашим панам: 5 Я зробив землю Моєю великою силою та Моєю високою рукою, і Я дам її, кому лишень миле буде в Моїх очах. 6 Я дав землю Навуходоносорові, цареві Вавилону, щоби йому служили, і дикі звірі працюють на нього. 8 І народ, і царство, які лиш не підкладуть їхню шию під ярмо царя Вавилону, Я їх відвідаю мечем і голодом, — сказав Господь, — аж доки не зникнуть у його руці.
9 І ви не слухайте ваших фальшивих пророків і ваших чародіїв, і ваших сновид, і ваших чаклунів, і ваших ворожбитів, що говорять: Не працюватимете на царя Вавилону! 10 Адже вони пророкують вам обман, щоб видалити вас далеко з вашої землі. 11 А народ, який лиш підкладе свою шию під ярмо царя Вавилону і працюватиме на нього, Я залишу його на його землі, і працюватиме на ній, і житиме на ній.
12 І до Седекії, царя Юди, я промовив згідно з усіма цими словами, кажучи: Введіть вашу шию 14 і працюйте на царя Вавилону, бо вони вам пророкують неправедне. 15 Адже Господь говорить: Я їх не послав, тож неправедно пророкують Моїм Іменем, щоб вас вигубити, і будете винищені, ви і ваші пророки, які вам пророкують неправедно, брехливо. 16 Вам і всьому цьому народові та священикам я сказав, мовлячи: Так сказав Господь: Не слухайте слів пророків, що вам пророкують, кажучи: Ось посуд Господнього дому повернеться з Вавилону. Бо неправедне вони вам пророкують! 17 (14) Я їх не посилав. 18 Якщо вони є пророками і якщо Господнє слово є в них, хай зустрінуться зі мною. 19 Бо так сказав Господь: І решта посуду, 20 який цар Вавилону не забрав, коли відселив Єхонію з Єрусалима, 22 піде до Вавилону, — говорить Господь.