Відповідь Йова: Не станемо з Богом на прю
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Справді пізнав я, що так… Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень …
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і цілим зостався?
5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!..
11 Ось Він надо мною проходить, а я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього…
12 Ось Він схопить кого , — хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13 Бог гніву Свого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники, —
14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я , що благаю свого Суддю?
16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно…
18 Не дає Він мені й звести духа мого , бо мене насичає гіркотою.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посвідчить мені?
20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим…
21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я…
22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє…
23 Якщо нагло бич смерть заподіює, — Він з проби невинних сміється…
24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває… Як не Він, тоді хто?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич…
27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене…
29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя…
32 Бо Він не людина, як я, і Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку…
34 Нехай забере Він від мене Свого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!..
1 Підхопивши, Йов сказав: 2 По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом? 3 Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі. 4 Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився? 5 Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом. 6 Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються. 7 Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує. 8 Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, — 9 Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня, 10 Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку. 11 Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав. 12 Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив? 13 Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом. 14 Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова? 15 Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду. 16 Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав. 17 Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини. 18 Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою. 19 Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові? 20 Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим. 21 Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя. 22 Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів, 23 бо нікчемні смертю безбожною помирають , але праведних висміюють. 24 Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це? 25 Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили. 26 І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу? 27 Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму. 28 Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним. 29 Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер? 30 Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками, 31 вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене. 32 Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд. 33 О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома! 34 Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить, 35 і я не боятимусь, але промовлятиму, бо я того не свідомий.